У 1920 у місті було створено польський військовий табір інтернованих для 700 старшин і 500 вояків ЧУГА, які перейшли навесні 1920 з Червоної Армії на польський бік для спільної боротьби з большевиками, але їх поляки підступно роззброїли. Влітку 1920 до Тухолі привезено генерала Мирона Тарнавського і старшин УГА, що їх поляки заарештували у Львові. Частина старшин утекла з табору до сусідньої Німеччини і перейшла до Української бригади в Німецькому Яблонному (Чехія), частину їх звільнено, але невелика кількість полонених вояків УГА продовжувала утримуватись таборі Тухоля до листопада 1922 р.
Унаслідок важких санітарних і побутових умов 1914—21 у таборі померли більше 17 тис. осіб. (здебільшого - полонені червоноармійці). На місці поховань зберігся
військовий меморіал[3].
У таборі в Тухолі уторимували також окремих вояків УНР[4].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Karpus Z. Obóz jeńców Nr 7 w Tucholi (1914-1921) // Studia i materiały do historii wojskowości. – 1994. – Т.XXXVI. – S.139-141.
Вішка О. Табір полонених вояків УГА в Тухолі // Сурмач. – Лондон, 1996. – Ч.1-4(126-130). – С.34-36.
Вішка О., Карпус З., Срібняк І. Останній шлях УГА: обставини перебування та культурно-просвітницька діяльність полонених старшин Української Галицької Армії в таборі Тухоля (Польща) у 1920-1922 рр. – Київ-Торунь, 1999. – 48 с.
Павленко М. Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919-1924). – К., 1999. – С.53-63.
Купцов А., Срібняк І. Освітянські гуртки полонених старшин УГА в Тухолі // Український історичний збірник. – К., 2002. – С.235-249.
Срібняк І., Купцов А. Табір полонених вояків УГА в Тухолі (1920-1923 рр.) // Пам’ять століть. – К., 2003. – № 2. – С.78-85.
Срібняк І. Архівні джерела з історії перебування полонених українців у таборі Тухоля (1920-1921 рр.) // Tuchola. Obóz jeńców і internowanych 1914-1923. – Tuchola, 2007. – Część III (Warunki życia jeńców і internowanych). – S.113-127.
Wiszka E. Żołnierze Ukraińskiej Halickiej Armii w Obozie Jeńców nr 7 w Tucholi (1920-1922) // Tuchola. Obóz jeńców і internowanych 1914-1923. – Tuchola, 2007. – Część III (Warunki życia jeńców і internowanych). – S.79-99.
Вішка О., Срібняк І. Знахідка у Варшавській бібліотеці: Список полонених старшин УГА в таборі Тухоля (1920–1922) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». – К., 2015. – Вип.4(127). – С.56-74.
Срібняк І. «Високе і земне»: приватне життя полонених старшин УГА в таборі Тухоля (Польща) у 1921 р. // Емінак: науковий щоквартальник. – Київ-Миколаїв, 2016. – № 3(15) (липень-вересень). – Т.1. – С.74-78.
Срібняк І. Полонені вояки УГА в таборі Тухоля (Польща) восени 1920 р.: морально-психологічний стан та умови перебування // Europa Orientalis. Studia z dziejów Europy Wschodniej і Państw Bałtyckich. – Toruń, 2016. – № 7. – S.31-44.http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20168
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок— 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej[Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tuchola