Тудора (Молдова)

Тудо́ра (рум. Tudora) — село в Молдові в Штефан-Водському районі. Розташоване на правому березі річки Дністер. Утворює окрему комуну.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тудора.

село

комуна Молдови

Село Тудора рум. Tudora
Основні дані
46°26′06″ пн. ш. 30°02′33″ сх. д.
Країна	Молдова
Район	Штефан-Водський район
Комуна	Тудора
Населення	2500
Поштові індекси (Poșta Moldovei)	MD-4239
Телефонний код	+373-242
Висота над р.м.	8 м
Водойма	р. Дністер
Відстань
До районного центру
До Кишинева
Місцева влада
Примар	Анатолій Тимошенко
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	617190
Freebase	/m/080fnnw
Карта
Тудора Тудора (Молдова)

Державний кордон

Штамп пункту пропуску «Тудора»

За 9 км від села розташований пункт пропуску через державний кордон з Україною Тудора—Старокозаче.

Історія

У Тудорового знайдено поселення кімерійців Білозерської археологічної культури.

За російськими даними 1859 року у казеному селі Тудорове Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 637 осіб (328 чоловічої статі та 309 — жіночої), налічувалось 112 дворових господарств, існували православна церква^[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Тудорові Паланської волості мешало 946 осіб, налічувалось 160 дворових господарств, існували православна церква та 3 лавки^[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців Тудорового зросла до 1436 осіб (747 чоловічої статі та 689 — жіночої), з яких 1402 — православної віри^[3].

Населення

Національність

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2004 року^[4]:

Національність	Відсоток
молдовани/румуни	95,49%
українці	2,16%
росіяни	1,46%
інші	0,9%

Примітки

1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 192)
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-6. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. https://statistica.gov.md/ro/caracteristici-demografice-nationale-lingvistice-culturale-52_3669.html