Тринадцять колоній
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тринадцять колоній — 13 британських колоній у Північній Америці уздовж східного узбережжя континенту, що існували у 17–18 сторіччя до здобуття у 1776 році незалежності після проголошення Декларації незалежності. Наслідком цього стало створення Сполучених Штатів Америки і Війна за незалежність США.
Коротка інформація Дата створення / заснування, Офіційна мова ...
Тринадцять колоній | |
Прапор | |
Дата створення / заснування | 14 травня 1607 |
---|---|
Офіційна мова | англійська |
Континент | Північна Америка |
Країна | Королівство Велика Британія[1][2] |
Кількість населення | 2 400 000 осіб |
Адміністративно-територіально поділяється на | Колонія Вірджинія (10 квітня 1606)[3], Колонія Коннектикут (20 квітня 1662)[4], провінція Нью-Йорк (28 серпня 1664), Делавер (колонія) (28 жовтня 1701)[5], Провінція Пенсильванія (4 березня 1681), Провінція Нью-Гемпшир (18 квітня 1635)[6], Массачусетс-Бей (провінція) (7 жовтня 1691)[7], Провінція Меріленд (20 червня 1632)[8], Провінція Південна Кароліна (24 січня 1712), Провінція Північна Кароліна (24 січня 1712), Провінція Нью-Джерсі (10 лютого 1664)[9], Колонія Род-Айленду і плантації (24 листопада 1663), провінція Джорджія (9 червня 1732)[1] |
Замінений на | США[2] |
Час/дата припинення існування | 4 липня 1776[2] |
Кількість | 13 |
Тринадцять колоній у Вікісховищі |
Закрити
13 колоній мали подібний політичний, економічний, етнічний та соціальний устрій. Колоністи належали переважно до різних протестантських конфесій за винятком мешканців Мериленду, де було дозволено селитися католикам.
Ці колонії у 1607–1707 роках належали Англії; згодом у 1707–1776 роках — Великій Британії.