Това́риш (запозичення з тюркських мов, пор. чагат. і тур. tavar — «майно», «худоба», «товар»[1], також пов'язується з чув. tavra — «по колу» та iš — «супутник»)[2][3] — багатозначний термін.
- Товариш — людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у яких-небудь діях, співучасник; компаньйон, спільник;
- Товариш — людина, зв'язана з ким-небудь дружбою, щирий друг, приятель;
- Товариш — людина, ідейно зв'язана з іншими людьми, яка разом з ними бере участь у спільній справі, боротьбі; соратник, однодумець;
- Товариш — звертання до людини, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі; людини, зв'язаної з іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії й т. ін.; до колеги; людини соціалістичного суспільства, до радянської людини, представника певної радянської установи, підприємства[4]; також це форма звернення (офіційне скорочення тов., напр. тов. Ленін) (в основному до чоловіків, але буває в жіночому роді товаришка[5][6][7], російською товарка[8][9]) в радянському середовищі, а також багатьох соціалістичних країнах, партіях та організаціях лівої орієнтації;
- Товариш — у Російській імперії при назвах звань і посад — заступник, помічник.
У Війську Запорозькому;
- Інше
- «Товариш» — трищогловий барк «Горх Фок», у 1949—1999 роках називався «Товариш».
- «Товариш» — щоденна газета, видавалась у Петербурзі з березня 1906 по грудень 1907 p.
- «Товариш» — літературно-художній, науковий журнал, виданий у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського.
Этимологический словарь Крылова.
Товарищ // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
Товаришка. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 14 вересня 2019. (Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)) Товарка – това́ришка, -ки.; (Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)) Товарищ, товарка – 1) това́риш (-ша), това́ришка.