Тихо Браге
данський астроном, астролог і алхімік / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Тихо Браге?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ти́хо Бра́ге (дан. Tyge Ottesen Brahe, скорочено Tycho Brahe; 14 грудня 1546, Кнутструп, Данія — 24 жовтня 1601, Прага) — данський астроном, найбільш відомий своїми безпрецедентно точними астрономічними спостереженнями, які пізніше Йоганн Кеплер використав для виведення своїх законів руху планет. Точність спостережень Тихо Браге була перевершена тільки після винайдення телескопа. За життя також був відомий як астролог і алхімік.
Тихо Браге | |
---|---|
дан. Tyge Ottesen Brahe | |
![]() | |
Народився | 14 грудня 1546(1546-12-14) Кнутструп |
Помер | 24 жовтня 1601(1601-10-24) (54 роки) Прага ·ниркова недостатність |
Поховання | Костел Божої Матері перед Тином |
Країна | Королівство Данія |
Національність | данець |
Діяльність | астроном, автобіограф, поет, астролог, алхімік, письменник |
Alma mater | Копенгагенський університет (1562)[1] Лейпцизький університет (1565)[1] Ростоцький університет (1567)[2][3] |
Галузь | Астрономія |
Заклад | Ураніборг |
Науковий керівник | Valentin Thaud[4] і Caspar Peucerd[4] |
Відомі учні | Симон Маріус David Gansd Paul Wittichd[3] |
Аспіранти, докторанти | Adriaan Metiusd[4] Йоганн Кеплер[4] Ambrosius Rhoded[4] |
Батько | Отте Браге |
Мати | Беате Біллеd |
Брати, сестри | Софія Браге Jørgen Ottesen Brahed Steen Brahed Axel Ottesen Brahed Knud Brahed |
У шлюбі з | Kirsten Barbara Jørgensdatterd |
Діти (8) | Sidsel Brahed |
Нагороди | |
Автограф | ![]() |
![]() |
У 1572 році Тихо помітив нову зорю, що надихнуло його на заняття астрономією. Наступні п'ятнадцять років (1576—1591) він створював все точніші астрономічні інструменти. Король Данії Фрідріх II надав Тихо маєток на острові Вен і гроші на будівництво першої великої обсерваторії в християнській Європі — Ураніборга. Безпрецедентна дослідницька програма Тихо перетворила астрономію на першу сучасну науку та допомогла розпочати наукову революцію[5].
Намагаючись поєднати переваги геліоцентризму Коперника і геоцентризму Птолемея, він розробив власну систему, в якій Сонце обертається навколо Землі, а решта планет обертаються навколо Сонця. В трактаті «Про нову зорю» (1573), він точними вимірюваннями показав, що нова зоря знаходилась принаймні за орбітою Місяця, і тим спростував арістотелівську віру в незмінність надмісячного світу.
У 1597 році новий король Крістіан IV змусив Тихо покинути Данію. Його запросили до Праги, де він став офіційним імперським астрономом і побудував обсерваторію в Бенатки над Єзерою. В останній рік життя помічником Тихо був Йоганн Кеплер, який після смерті Тихо продовжив використовувати його дані для своїх розрахунків руху планет.