Loading AI tools
український галицький педагог, основоположник й організатор Пласту З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Тисовський | |
---|---|
Олександр Тисовський | |
Народився | 9 серпня 1886 м. Львів, нині Україна |
Помер | 29 березня 1968 (81 рік) м. Відень, Австрія |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна | Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща → Австрія |
Національність | українець |
Діяльність | біолог |
Alma mater | Львівський університет |
Галузь | педагогіка, біологія, зоологія |
Заклад | Таємний український університет, Львівська академічна гімназія, Львівський Державний Університет ім. І. Франка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Відомий завдяки: | співзасновник Пласту |
Брати, сестри | Тисовський Степан Васильович |
Тисовський Олександр Васильович у Вікісховищі |
Олекса́ндр Тисо́вський (псевдо Дрот; 9 серпня 1886, Львів — 29 березня 1968, Відень) — український галицький педагог, основоположник й організатор Пласту, доктор біологічних наук, дійсний член НТШ, вчитель природознавства Академічної гімназії, професор Українського Таємного Університету, Львівського Державного Університету ім. І. Франка та вищих аґрономічних курсів у Львові.
Освіту здобув у Львові: початкову — у 1892–1895 рр. у приватній 4-класній народній школі професора Вайгеля, середню — у 1895–1898 рр. у 2-й німецькій гімназії та у 1898–1904 рр. у Львівській академічній гімназії, яку закінчив із відзнакою. У 1904–1909 рр. навчався на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав природознавство, математику та фізику. Спеціалізувався в зоології під проводом професора Юзефа Нусбавма-Гіляровича, під керівництвом якого захистив докторську працю «Zur Kenntuiβ des Gehörorganes und seiner Beziehünden zur Schwimmblase bei den Clupeiden (Extrait du Bulletin de l'Academie des sciencas de Cracovie. Janvier 1909)».
Диплом доктора філософії отримав 16 серпня 1910 р. Влітку 1912 р. відбув курс океанографії в музеї норвезького м. Бергена.
У 1911—1939 рр. викладав природознавство в Академічній гімназії Львова, де 1911 р. організовує пластовий гурток, з яким 12 квітня 1912 р. проводить першу Пластову присягу.
Вважаючи на те, що школа навчає, але не виховує, розробляє унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до системи світового скаутського руху, усе ж таки має декілька своїх відмінностей від більшості скаутських організацій світу. Основний принцип системи — через працю над собою до розвитку та гартувння свого характеру. Ключовим елементом у вихованні молоді, за Тисовським, є ігри та шляхетне змагання за найкраще виконання свого обов'язку. Головну увагу він покладав на самовиховання при допоміжній ролі виховника у Пласті.
У 1913 р. видає книжечку під назвою «Пласт», яка містить перші напрямні до розвитку українського пластового руху. Часи Першої світової війни утверджують у думці щодо необхідності розвитку Пласту. У цей час Тисовський складає слова Пластового Обіту, який 19 грудня 1916 р. уперше виголосила як присягу тодішня 1-ша чота пластового полку (тепер куреня) ім. Петра Конашевича-Сагайдачного у Львові на своїх перших чотових сходинах. З огляду на війну, що тривала, у вступі Обіту з'ясовано умови часу, серед яких пластова молодь складала присягу.
У 1918 р. Тисовського обрано головою відновленої Верховної Пластової Команди (ВПК). Цього ж року він бере активну участь у Листопадовому Чині у Львові. Від 1920 р., як дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, упродовж чотирьох років є професором в Українському Таємному Університеті у Львові. 1921 р. видає підручник «Життя в Пласті» — посібник, яким керуються тисячі українських пластунів всього світу.
Удруге обирається головою ВПК у 1924 р.. Після заборони «Пласту» у 1930 р. польською владою, активно працює у товаристві «Сокіл». У 1939 р. залишає викладання в Академічній Гімназії і стає професором Львівського Державного Університету ім. І. Франка, де працює до 1941 р..
У 1941–1943 рр. навчався на Вищих агрономічних курсах. У 1944 р., через наближення радянських військ до Львова, емігрує до Відня, де оселяється на постійно.
У 1961 р. видає другу редакцію свого підручника «Життя в Пласті».
Помер 29 березня 1968 р. і був похований у Відні.
Стараннями Юрія Ференцевича останки Олександра Тисовського, його дружини та сина були перевезені з Відня до Львова, де 24 серпня 2002 р. урочисто перепоховані в криптах «Стіни пам'яті» меморіалу вояків УГА-УПА на Личаківському цвинтарі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.