Теплиця

Тепли́ця — конструкція зі стінами та дахом, зроблена з прозорого матеріалу, такого як скло, в яких вирощують рослини, які потребують регульованих кліматичних умов^[1]. Ці конструкції розміром від невеликих до промислових приміщень. Мініатюрна теплиця відома як парник. Температура всередині теплиці за рахунок сонячного світла стає вищою, ніж температура навколишнього середовища назовні, захищаючи приміщення в холодну погоду.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теплиця (значення).

Victoria amazonica (велетенська амазонська водяна лілія) у великій теплиці Санкт-Петербурзького Ботанічного саду.

Багато комерційних скляних теплиць або теплиць є високотехнологічними виробничими приміщеннями для вирощування овочів або квітів. Скляні теплиці заповнені обладнанням, включаючи екрануючі установки, опалення, охолодження, освітлення і можуть контролюватися комп'ютером для оптимізації умов росту рослин. Для оцінки оптимальності ступенів і коефіцієнта комфорту парникового мікроклімату (тобто температури повітря, відносної вологості і дефіциту тиску пари) використовують різні методи, щоб зменшити ризик виробництва до культивування конкретної культури.

Типи

Квіти у теплиці

Рекреаційна теплиця (зимовий сад) у Палаццо Парізіо, Мальта.

У внутрішніх теплицях використовуване скло, як правило, становить 3 мм «садівничого скла», яке є гарним склом та не повинно містити повітряних бульбашок (які можуть призвести до випалювання листя, діючи як лінзи).^[2]

Найбільш використовуваними пластмасами є поліетиленові плівки та багатошарові листи з полікарбонатного матеріалу або органічного скла PMMA.^[3]

Багато комерційних скляних теплиць або теплиць є високотехнологічними виробничими приміщеннями для вирощування овочів або квітів. Скляні теплиці заповнені обладнанням, включаючи екрануючі установки, опалення, охолодження, освітлення і можуть контролюватися комп'ютером для оптимізації умов росту рослин.

Голландське світло

У Великій Британії та інших країнах Північної Європи історично використовувалася панель садово-паркового скла, яка називалася «голландським світлом» як стандартна одиниця конструкції з розмірами 730 мм x 1422 мм. Цей розмір дає більшу засклену площу в порівнянні з використанням менших панелей, наприклад, шириною 600 мм, як правило, використовується в сучасних внутрішніх конструкціях, які потім потребують більшої опори для даного загального розміру теплиці. Стиль теплиці з похилими сторонами (що призводить до ширшої основи, ніж на висоті карниза) і використання цих панелей нерозрізаними також часто називають «дизайном голландського світла», а парник використовує повноцінний або напівпанельний як «голландський» або «напівголландський» розмір.

Геотермальні теплиці

В деяких країнах в якості альтернативної енергії для опалювання використовують геотермальну енергію. В Німеччині, наприклад є геотермальний тепличний комплекс Biohof площею 26 га. Ця сучасна теплиця в Баварії функціонує завдяки гарячій воді +120 °C з муніципальної свердловини. Економія, порівняно з газовим опаленням, щорічно становить 7,5 млн м³ природного газу і 14 млн кг викидів CO2^[4].

Примітки

1. greenhouse, Оксфордський словник англійської мови (вид. 3-тє), Oxford University Press, Вересень 2005 (Необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
2. Hessayon, DG (1992). The Garden DIY Expert. pbi Publications. с. 104. ISBN 978-0-903505-37-6.
3. Aluminium greenhouses. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
4. Salyga, Volodymyr (2 грудня 2022). Сучасна геотермальна теплиця BIOhof. Agroinnovation (укр.). Процитовано 16 грудня 2023.

Бібліографія

• Francesco Pona: Il Paradiso de' Fiori overo Lo archetipo de' Giardini, 1622 Angelo Tamo, Verona (посібник по садівництву з використовуванням теплиці для Giardino all'italiana) (італ.)
• Cunningham, Anne S. (2000). Crystal palaces: garden conservatories of the United States [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Princeton Architectural Press, New York, ISBN 1-56898-242-9
• Muijzenberg, Erwin W B van den (1980). A History of Greenhouses. Wageningen, Netherlands: Institute for Agricultural Engineering. OCLC 7164418.
• Vleeschouwer, Olivier de (2001). Greenhouses and conservatories [Архівовано 27 червня 2014 у Wayback Machine.]. Flammarion, Paris, ISBN 2-08-010585-X
• Woods, May; Warren, Arete Swartz (1988). Glass houses: history of greenhouses, orangeries and conservatories. London: Aurum Press. ISBN 978-0-906053-85-0. OCLC 17108422. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 8 лютого 2019.
• Valera, D.L.; Belmonte, L.J.; Molina, F.D.; López, A. (2016). Greenhouse agriculture in Almería. A comprehensive techno-economic analysis. Ed. Cajamar Caja Rural. 408pp.

Варто почитати

• Bakker, J.C. Model Applications for Energy Efficient Greenhouses in the Netherlands: Greenhouse Design, Operational Control and Decision Support Systems. International Society for Horticultural Science. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 жовтня 2012. (необхідна підписка)
• Campen, J.B. Greenhouse Design: Applying CFD for Indonesian Conditions. International Society for Horticultural Science. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 жовтня 2012. (необхідна підписка)

Посилання

• Теплиця // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Теплиця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1889. — 1000 екз.
• Теплиця // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 188. — ISBN 978-966-7407-83-4.