![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/Ioffe_Abram_power_of_Attorney.jpg/640px-Ioffe_Abram_power_of_Attorney.jpg&w=640&q=50)
Тартуський мирний договір між РСФРР та Естонією
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тартуський (Юріївський)[1][2] мирний договір між РСФРР та Естонією (ест. Tartu rahu), — угода, укладена між Радянською Росією й Естонією 2 лютого 1920 року у місті Тарту, після завершення бойових дій Естонської визвольної війни, під час якої Збройні сили Естонської Республіки за сприяння Північно-Західної армії, Британського військово-морського флоту, фінських, шведських і данських добровольців протистояли на північно-західній території колишньої Російської імперії збройним силам Радянської Росії (з листопада 1918 до грудня 1919 року).
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d5/Tartu_rahu_kaart_1920.jpg/640px-Tartu_rahu_kaart_1920.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a8/Ioffe_Abram_power_of_Attorney.jpg/640px-Ioffe_Abram_power_of_Attorney.jpg)
2 лютого 1920 року на мирній конференції у місті Тарту глави делегацій Естонії — Яан Поска, та Росії — Адольф Йоффе підписали договір, за яким Радянська Росія відмовилась від будь-яких прав на Естонію та першою визнала де-юре Естонську Республіку. Перший міжнародний мирний договір, укладений Радянською Росією під час Громадянської війни сприймався як «прорив» міжнародної блокади Радянської Росії[3]
Договір було ратифіковано ВЦВК Радянської Росії вже 5 лютого 1920 року, Установчими зборами Естонської Республіки — 13 лютого того ж року[3].