![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/68/Tadao_Ando_2004.jpg/640px-Tadao_Ando_2004.jpg&w=640&q=50)
Андо Тадао
японський архітектор / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Тадао Андо?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Тадао Андо (яп. 安藤忠雄, あんどう ただお; 13 вересня 1941, Осака, Японія) — японський архітектор і дизайнер.
Тадао Андо | |
---|---|
яп. 安藤忠雄 | |
![]() | |
Народження | 13 вересня 1941(1941-09-13)[1][2][…] (82 роки) |
Країна | ![]() |
Навчання | Osaka University of Artsd |
Діяльність | архітектор |
Найважливіші споруди | Роу-хаус у Сумійосі (1976), Церква світла (1989), Храм води (1991) Пулітцерівський фонд мистецтв (2001) Форт-Вортський музей сучасного мистецтва (2002) |
Містобудівні проєкти | Комплекс житлових будинків Рокко І, ІІ, ІІ, IV (1978—1999) |
Членство | Королівська академія мистецтв і Académie d'architectured[3] |
Заклад | Токійський університет |
Нагороди | |
Сайт | tadao-ando.com |
![]() |
Андо вважають послідовником фінського архітектора Алвара Аалто, а стиль робіт італійський історик архітектури Франческо Даль Ко охарактеризував як «критичний регіоналізм»[5]. Для робіт Андо характерні великі простори з бетонними стінами без оздоблення у поєднанні з дерев'яними або кам'яними підлогами і великими вікнами[6]. Також архітектор часто застосовує активні природні елементи такі, як сонце, дощ і вітер[6]. Його архітектурі притаманні поєднання японської традиції з модернізмом, геометрична строгість та ясність[7].
Серед найвідоміших робіт: Роу-хаус у Сумійосі (1976, Осака), Церква світла (1989, Осака), Храм води (1991, Хьоґо), Пулітцерівський фонд мистецтв (2001, Сент-Луїс), Форт-Вортський музей сучасного мистецтва (2002, Техас) та центр «21_21 Design Sight» (2007, Токіо)[6].
Нагороджений золотою медаллю з архітектури Французької академії архітектури (1989), Прітцкерівською премією (1995), золотою медаллю Американського інституту архітекторів (2002), золотою медаллю Міжнародної спілки архітекторів (2005) та ін[6].