![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Crimea_2nd_century_BC_map.png/640px-Crimea_2nd_century_BC_map.png&w=640&q=50)
Таври
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Таври, тавроскіфи (грец. Ταύροι, Ταῦροι, επίσης Σκυθοταύροι, Ταύροι Σκύθες, Ταυροσκύθες, Σκυθοταύροι, Ταύροι Σκύθες, лат. Taurus, Tauros) — плем'я, яке у I тисячолітті до н. е. заселяло гірську і підгірську частини Криму[1]; від гір що впираються в Понт, між Керкінітидою і «Херсонесом Скелястим» (Кімерійський Боспор)[2]. Перші згадки про таврів — VI ст. до н. е., останні — I ст. н. е.. Після одомашення биків періоду неоліту (7000-3000 р. до н. е.) на території етнічної України[3] у грецькій «Ταύροι» та латинській «Tauros» — як «бик»[4] (міфологічний символ) пов'язували з ознакою в давнину войовничих людей, що жили грабунками в Таврії (V ст. до н. е.), за свідченням Геродота[5], і таке уявлення існувало й у 64 році до н. е. — 23 році н. е. за свідченням Страбона[прояснити][6]. Тацит свідчив про назву землі таврів у 49 році нашої ери, оповідаючи про загибель частини римських воїнів з префектом когорти через кораблетрощу[7]. Не випадково заіснувала латиномовна назва сузір'я Тельця «Taurus», з яким у давнину ототожнювався Кримський півострів й прилеглі до нього області. Свого часу мала частина кімерійців стала відомою як таври[8] (грец. θεωρούνται ότι υπήρξαν παρακλάδι των Κιμμέριων), що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[8]. Після навали скіфів (див. «кімерійці») й асиміляції таврів[9] набули назву «тавроскіфи», а Кримський півострів отримав від них старовинну назву Таврія[10]. На таврів мала великий вплив грецька культура та релігія, якою вони переймалися[11]. Першим царем таврів Геродот називав Тоаса, котрий жив близько 1250 р. до н. е.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Crimea_2nd_century_BC_map.png/320px-Crimea_2nd_century_BC_map.png)
Хоча спочатку узбережжя Чорного моря було завойоване греками, а потім римлянами, але від таврів залишалася сильна військова загроза в регіоні: Участь у піратстві в Чорному морі, і набіги з їх бази в Балаклаві. І в II столітті до н. е. таври як і греки були васалами й союзниками скіфського царя Скілура, котрі спільно володіли всіма степами Криму, пониззям Дніпра та Південного Буга[12].