![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7c/Israel_relief_location_map.jpg/640px-Israel_relief_location_map.jpg&w=640&q=50)
ТЕС Алон-Тавор
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
ТЕС Алон-Тавор — теплова електростанція на півночі Ізраїлю у східній частині долини Ізреєль, менш ніж за десяток кілометрів від Афули. Частково використовує технологію комбінованого парогазового циклу.
32°38′00″ пн. ш. 35°22′03″ сх. д. | ||||
Країна | ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | ![]() | |||
Введення в експлуатацію | 1990 (газотурбінні блоки), 2004—2008 (парогазовий блок) | |||
Вид палива | природний газ | |||
Енергоблоки | 2х110 + 1х377 | |||
Котельні агрегати | 1 котел-утилізатор (парогазовий блок) | |||
Турбіни | газові (газотурбінні блоки), 1 газова General Electric 9FA + 1 парова (парогазовий блок) | |||
Встановлена електрична потужність | 593 | |||
Материнська компанія | MRC | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
![]() |
У 1990 році на майданчику станції ввели в експлуатацію дві газові турбіни потужністю по 110 МВт.
В 2004-му стала до ладу ще одна газова турбіна потужністю 240 МВт. У 2008-му її доповнили котлом-утилізатором та однією паровою турбіною, створивши таким чином парогазовий блок потужністю 373 МВт.
Як паливо станція спершу використовувала нафту, проте на початку 2010-х перейшла на природний газ, котрий подається через Північний газопровід. У 2020-му уклали довгостроковий контракт на поставки ресурсу з офшорного родовища Каріш.
Для станції обрали схему «сухого» (повітряного) охолодження.
ТЕС спорудила державна Israel Electric Corporation, яка в 2018-му продала її компанії MRC. Власниками останньої є китайська China Harbor Engineering Company (34,5 %) та місцеві Mivtach Shamir Holdings і Rapac Energy.[1][2][3][4][5][6]