Loading AI tools
Війскова формація. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сірожупа́нники — загальноприйнята назва (від сірого кольору однострою) військової формації, утвореної (зусиллями Союзу Визволення України) після укладення Берестейського миру з українських полонених російської армії в Австро-Угорській імперії, головним чином в таборах у Фрайштадті (козаки) і Йозефштадті (Відень) (старшини).
| Перша стрілецько-козацька дивізія Сіра дивізія Армії УНР Корпус сірожупанників Четверта Сіра Стрілецька дивізія Четверта Сіра Стрілецька бригада | |
|---|---|
 Старшини-організатори 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії Армії УНР з австрійськими офіцерами | |
| На службі | серпень 1918 — 1921 |
| Країни |  Українська Держава,  УНР |
| Належність |  Армія Української Держави Армія УНР |
| Тип | піхота |
| Чисельність | 140 старшин і 6 000 козаків (1 липня 1918) 250 старшин і 950 козаків (жовтень 1918) 2 500 козаків і старшин (січень (1919) |
| Війни | Радянсько-українська війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Перлик Іван Петро Васильєв-Чечель Володимир Абаза Антін Пузицький Олександр Осецький Ілля Мартинюк Віктор Абаза начальник штабу Петар Мілутін Кватерник |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Формуванням і вишколом сірожупанників, що відбувався з березня 1918 року у м. Володимирі-Волинському, керувала австрійська військова місія на чолі з капітаном ген. штабу Кватерніком (його ад'ютант, сотник УСС Іван Коссак). Сформована дивізія дістала назву: Перша стрілецько-козацька дивізія; вона складалася з 4 піших полків (разом у полку 13 сотень), 1 гарматного дивізіону, 1 кінної й 1 інженерної сотні та з допоміжних формацій. Бойовий стан на 1 липня 1918 р. — 140 старшин і 6000 козаків; командувач — підполковник І. Перлик (начальник штабу — сотник О. Пилипенко).
20 серпня (за іншими даними 28 серпня) 1918 року була передана австрійським Головним командуванням Українській Державі, маючи у своєму складі 230 старшин, 7050 козаків, 48 австро-угорських старшин, 176 австро-угорських підстаршин та стрільців, 659 коней. Усього за дев'ять днів — до 29 серпня, чисельність дивізії скоротилася до 3500 козаків. Решта була демобілізована з наказу гетьмана. Після параду у Києві 1 вересня 1918 року (перед гетьманом Павлом Скоропадським) дивізія була відправлена на північну Чернігівщину в район Конотоп-Кролевець — для охорони східних кордонів від нападів більшовицьких загонів[1]. У жовтні демобілізована до величини близько 1200 осіб, у тому числі 250 старшин; 17 листопада 1918 р. під час повстання проти гетьмана дивізія перейшла на бік Директорії і тимчасово збільшилася до 6000 вояків (командир отаман Михайло Палій, пізніше підполковник Володимир Абаза): 26 листопада 1918 в Конотопі залізничники разом з охороною під керівництвом полковника Палія розпочали повстання, захопивши зі складу 5 тисяч гвинтівок і п'ять кулеметів, повстання перекинулося на місто, яке опинилося під владою сірожупанників; штаб 95-ї німецької дивізії відмовився придушити виступ і, оголосивши нейтралітет, офіційно заявив, «що переворот гетьманського ладу вже відбувся».
З грудня 1918 у боях з більшовиками на Чернігівщині проти т. зв. Першої радянської української дивізії та, оскільки мобілізовані сірожупанники проти неї не хотіли битися, було проведено часткову демобілізацію, після якої Сіра дивізія (нова назва формації сірожупанників; командир генерал Антін Пузицький) нараховувала 2500 козаків і старшин. З середини січня до середини березня 1919 на протибольшовицькому фронті на північному Правобережжі (бої у районі Коростеня, Овруча, Житомира й Бердичева, в яких сірожупанники зазнали важких втрат).
З квітня 1919 на протипольському фронті (ним командував генерал Олександр Осецький) розвинулася в корпус у складі двох дивізій (командир генерал Ілля Мартинюк). У середині травня розбита поляками, попала в більшості до них у полон. Рештки сірожупанників пробилися в околиці Ланівців, утворивши нову 4 Сіру Стрілецьку дивізію (до 700 багнетів, командир полковник П. Ганжа) у складі Волинської групи; її залишки (4 Сіра бригада) воювали до листопада 1920 (у складі 2-ї Волинської дивізії).
«Сірожупанники» — загальноприйнята неофіційна назва дивізії за кольором верхньої форми одягу ( жупана ) пошитої із сірого сукна.
З метою розширення міських заходів щодо патріотичного виховання молоді, у березні 2018 року у Володимирі-Волинському хочуть відзначити сторіччя створення у місті першої регулярної формації Армії УНР — Першої стрілецько-козацької дивізії. З такою пропозицією до міської влади, керівників певних управлінь та відділів звернулась депутат міської ради з відповідним зверненням. Тим більше, на місці дислокації Першої стрілецько-козацької дивізії УНР тепер стоїть 14-та механізована бригада. Окрім того, в одній із міських книгарень планують протягом березня 2018 року організувати тематичну виставку-продаж літератури з історії українського війська, утвердження державності для старшокласників, місцевої студентської та військової молоді.[2]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
