Сью Лайон

Сью Ла́йон (англ. Sue Lyon; 10 липня 1946, Давенпорт, Айова — 26 грудня 2019, Лос-Анджелес, Каліфорнія) — американська акторка кіно та телебачення, найбільш відома за головною роллю у фільмі «Лоліта» (1962) Стенлі Кубрика.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лайон.

Сью Лайон
англ. Sue Lyon
Сью Лайон у фільмі «Тоні Роум» (1967)
Ім'я при народженні	Сьюллін Лайон/Suellyn Lyon
Народилася	10 липня 1946(1946-07-10)[1][2] Давенпорт, Айова, США
Померла	26 грудня 2019(2019-12-26)[3][4][5] (73 роки) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[6][5]
Громадянство	США
Діяльність	співачка, телеакторка, кіноакторка, модель, дитина-акторка, акторка
Alma mater	Коледж Санта-Монікиd, Міський коледж Лос-Анджелеса і Голлівудська професійна школаd
Роки діяльності	1959 — 1980
Чоловік	Гемптон Фанчер (1963—1965), Ролан Гаррісон (1971—1972), Коттон Адамсон (1973—1974), Едвард Везерс (1983—1984), Річард Рудман (1985—2002)
Діти	1
Провідні ролі	«Лоліта» (1962)
IMDb	nm0528987
Нагороди та премії
Золотий глобус (1963)
Сью Лайон у Вікісховищі

Життєпис

Сьюллін Лайон народилася 10 липня 1946 року у місті Давенпорті, штат Айова. Вона була молодшою з п'яти дітей. Її батько помер ще до того, як їй виповнився рік. Після того матір разом з дітьми перебралася спочатку до Далласу, а потім до Лос-Анджелесу^[7].

У віці 13 років Сью почала працювати моделлю. В 14 — пройшла кастинг і була затверджена на головну роль у драмі Стенлі Кубрика «Лоліта». Сценарій був написаний Володимиром Набоковим, на основі власного однойменного роману. Її партнерами стали такі зірки, як Джеймс Мейсон, Шеллі Вінтерс та Пітер Селлерс. Вона зіграла юну дівчину, в яку закохується власний вітчим-інтелектуал, що вважає її ідеальною німфеткою^[8]. Вік її героїні було змінено з 12-ти на 14 років. За роль Долорес Гейз вона отримала премію Золотий глобус як найобіцяюча акторка-новачок.

1964 року акторка зіграла роль Шарлотти Гуделл в драмі Джона Г'юстона «Ніч ігуани» (за п'єсою Теннессі Вільямса) з Річардом Бертоном в головній ролі. Пізніше в неї були ролі в таких стрічках як «7 жінок» (1966) Джона Форда, «Легковажний чоловік» (1967) Ірвіна Кершнера, «Тоні Роум» (1967) Гордона Дугласа, «Івел Нівел» (1971) Марвіна Дж. Чомскі та «Краплина крові, щоби померти кохаючи» (1973) Елоя де ла Іглесіа^[9].

У 1970-х роках Лайон грала другорядні ролі в кіно та на телебаченні і припинила зніматися до початку 1980-х. Останнім в її творчому доробку став фільм жахів «Алігатор» (1980) Льюїса Тіга, де вона зіграла невелику роль телерепортерки^[10]. Після завершення кінокар'єри працювала викладачем іспанської мови в одній з початкових шкіл Лос-Анджелесу.

Сью Лайон померла 26 грудня 2019 року у Лос-Анджелесі в 73-річному віці^[11].

Особисте життя

Сью Лайон п'ять разів була у шлюбі, кожен з яких завершився розлученням:

• 1963—1965 — Гемптон Фанчер, актор;
• 1971—1972 — Ролан Гаррісон, у цьому шлюбі в 1972 році народилася дочка Нона Меррілл Гаррісон (за чоловіком Гомес)^[12];
• 1973—1974 — Коттон Адамсон, третій чоловік акторки був ув'язнений у штаті Колорадо за грабіж і вбивство другого ступеня, що, за словами Лайон, вкрай негативно відбилося на її кар'єрі, тож через рік пара розлучилася;
• 1983—1984 — Едвард Везерс;
• 1985—2002 — Річард Рудман.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1959	с	Денніс-мучитель	Dennis the Menace	Тіна, дівчинка з валентинкою
1959	с	Лист до Лоретти	Letter to Loretta	Лорі Вільямс
1962	ф	Лоліта	Lolita	Долорес Гейз (Лоліта)
1964	ф	Ніч ігуани	The Night of the Iguana	Шарлотта Гуделл
1966	ф	7 жінок	7 Women	Емма Кларк
1967	ф	Легковажний чоловік	The Flim Flam Man	Бонні Лі Пекард
1967	ф	Тоні Роум	Tony Rome	Діана Пайнс
1969	тф	Миш'як і старі мережива	Arsenic and Old Lace	Елейн Гарпер
1969	с	Любов по-американськи	Love, American Style	Барбара Ерік
1970	с	Віргінці	The Virginian	Белінда Беллард
1970	тф	Я не бажаю одружуватися!	But Don't Want to Get Married!	Лора
1970	ф	Четверо під одним небом	Four Rode Out	Мойра Полсен
1971	ф	Івел Нівел	Evel Knievel	Лінда Нівел
1971	с	Нічна галерея	Night Gallery	Бетсі
1973	ф	Таро	Tarot	Анджела
1973	ф	Краплина крові, щоби померти кохаючи	Una gota de sangre para morir amando	Ана Вернія
1974	с	Любов по-американськи	Love, American Style	Джулі
1976	тф	Катастрофа на трасі номер 5	Smash-up on Interstate 5	Бернсі
1976	ф	Аварія!	Crash!	Кім Денне
1977	ф	Кінець світу	End of the World	Сільвія Борен
1977	тф	Не тисни на гачок, я стрілятиму як буду готовий	Don't Push, I'll Charge When I'm Ready	Венді Сазерленд
1978	с	Поліцейська історія	Police Story	Керолайн
1978	с	Острів фантазій	Fantazy Island	Джілл Нолан
1978	ф	Астральний фактор	The Astral Factor	Дарлін Де Лонг
1978	ф	Буксирування	Towing	Лінн
1980	ф	Алігатор	Alligator	репортер NBC

Нагороди

• 1963 — Золотий глобус найобіцяючій акторці-новачку («Лоліта», 1962).
• 1963 — Laurel Awards найпопулярнішій акторці-новачку («Лоліта», 1962)

Примітки

1. SNAC — 2010.

   d:Track:Q29861311
2. Discogs — 2000.

   d:Track:Q504063
3. Muere la actriz Sue Lyon a los 73 años de edad en Los Ángeles
4. Murió Sue Lyon, 'Lolita, luz de mi vida, fuego de mis entrañas' — 1917.

   d:Track:Q3347987
5. https://next.liberation.fr/cinema/2019/12/28/sue-lyon-la-lolita-de-stanley-kubrick-est-morte_1771285
6. Excélsior — 1917.

   d:Track:Q3347987
7. Genzlinger, Neil (27 грудня 2019). Sue Lyon, Star of ‘Lolita,’ Is Dead at 73. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 25 січня 2020.
8. AFP (29 грудня 2019). Sue Lyon, Kubrick's Lolita, dies aged 73. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 25 січня 2020.
9. Sue Lyon - Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 січня 2020.
10. Sue Lyon | TV Guide. TVGuide.com (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 25 січня 2020.
11. Sue Lyon, teenage star of Stanley Kubrick's 'Lolita,' is dead at 73. Los Angeles Times (амер.). 28 грудня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
12. Sue Lyon - The Private Life and Times of Sue Lyon. Sue Lyon Pictures. www.glamourgirlsofthesilverscreen.com. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 25 січня 2020.

Посилання

• Сью Лайон на сайті IMDb (англ.)