Східнослов'янські мови
підгрупа слов'янської групи балто-слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Східнослов'янські мови?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Східнослов'я́нські мо́ви — в мовознавстві одна з трьох регіональних підгруп слов'янської групи балто-слов'янської гілки індоєвропейських мов, що поширена у Центральній та Східній Європі. Нині цими мовами розмовляють у всій Східній Європі і поширюються на схід до Сибіру та Далекого Сходу Росії; в той час як ними говорять як лінґва франка в Балтійських країнах, Кавказі та Центральній Азії. Носії східнослов'янських мов значно переважають за кількістю носіїв західнослов'янські та південнослов'янські сім'ї.
Східнослов'янські мови | |
---|---|
Поширені: | Євразія (Центральна та Східна Європа, Північна Азія, Кавказ) |
Класифікація: | Індоєвропейська сім'я |
Групи: | |
Кількість носіїв: | 240 млн. |
ISO 639-5: | zle |
Східнослов'янські мови: Білоруська Російська Русинська Українська |
Існуючі східнослов'янські мови — білоруська, російська та українська;[1][2] русинська вважається або окремою мовою,[3] або карпато-русинським діалектом української мови (більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говірки[4] вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови).
Теоретично[1], спільний давньоруський період у східнослов'янських говорах закінчився із занепадом зредукованих ъ, ь, який відбувався протягом XI—XIII ст. у східнослов'янських діалектих ареалах не синхронно. Неоднакові наслідки цього процесу засвідчили початок самостійної історії окремої східнослов'янської мови[5]. Але на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність[1].
Усі ці мови використовують кирилицю, однак білоруська та українська мови мали в минулому латинські альфабети, зараз русинська використовує в деяких регіонах латиницю.
Сучасне мовознавство заперечує існування стадії спільної східнослов'янської мови, тому віднесення української мови до «східнослов'янських» також є радше даниною академічній традиції[6].