Суриков Павло Васильович

Павло Васильович Суриков (1897, Кучки (Владимирська область), Владимирська губернія — 1943, Москва) — російський радянський художник. Учасник Першої світової і Громадянської воєн. Член товариства «РОСТ» (1928—1930), Московської спілки радянських художників (1940).

Суриков Павло Васильович
Народження	1897(1897) село Кучки Владимирської губернії, Російська імперія
Смерть	1943(1943)
	Москва
Країна
Жанр	графіка, живопис
Діяльність	художник
Суриков Павло Васильович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Суриков.

Не плутати з Суриков Василь Іванович.

Біографія

Павло Васильович Суриков народився 1897 року в селі Кучки Владимирської губернії в багатодітній селянській родині. Навчався в іконописній майстерні в Боголюбово Володимирської губернії. Воював на фронтах Першої світової і Громадянської воєн.

Подальшу художню освіту здобував у Казанських архітектурно-художніх майстернях (1919—1920), московських Вищих художньо-технічних майстернях (ВХУТЕМАС) — ВХУТЕМН (1921—1927, педагог О. В. Шевченко). У 1927 році Наркоматом освіти був направлений за кордон для вдосконалення творчості. У Німеччині, Франції та Італії Павло Суриков вивчав творчість європейських митців. У 1929 році, після повернення в Москву, художника запросили на роботу доцентом на Живописний факультет ВХУТЕМНа, також його обрали завідувачем Станковського відділення навчального закладу.

В СРСР Павло Суриков жив у Москві (1929—1930, з 1933) та Ленінграді (1930—1932). Одружений з художницею Г. О. Курбаковою.

Займався викладанням на живописному факультеті ВХУТЕМНа в Москві (1929—1930), в Інституті пролетарського образотворчого мистецтва в Ленінграді (1930—1932), Московському мистецькому технікумі пам'яті 1905 року (з 1933) і Московському художньо-промисловому технікумі імені М. І. Калініна (1930-ті — початок 1940 рр.).

Учнями Павла Сурикова були О. Ю. Никич та ін. Член товариства «РОСТ» (1928—1930), Московської спілки радянських художників (МСРХ) (1940).

Помер Павло Васильович Суриков в 1943 році від туберкульозу.

Творчість

Павло Суриков відомий своїми портретами, пейзажами, жанровими композиціями. Займався також декоративно-оформлювальним мистецтвом і книжковою графікою. У передмові до каталогу виставки П. Сурикова в Центральному будинку вчених (Москва, 1929 р.) зазначалося прагнення художника пов'язати «пошук високих формальних якостей з великими і відповідальними темами нашої революційної дійсності, тобто прагнення до вирішення одного з найбільш актуальних завдань радянської живопису».

Роботи художника зберігаються у російських музейних зібраннях, включаючи Державну Третьяковську галерею, Каракалпацький державний музей мистецтв імені І. В. Савицького в Нукусі тощо.

Виставки

Павло Васильович Суриков брав участь у художніх виставках:

• VIII виставка АХРР «Життя і побут народів СРСР» у Москві (1926);
• Салон незалежних виставок (1928);
• Виставки придбань державної комісії з придбання творів образотворчого мистецтва (1928, 1930, Москва);
• Радянське мистецтво реконструктивного періоду (1932, Ленінград);
• Художники РРФСР за XV років (1932—1933, Ленінград і Москва);
• Міжнародна виставка «Мистецтво книги» (1931—1932, Париж і Лондон);
• Персональні виставки в Парижі (1927, 1928—1929), Москві (1929), Ленінграді (1931—1932).

У вступному слові на персональній Виставці в Центральному Будинку вчених (Москва, 1929 р.) митець зізнавався про усвідомлення помилок, «виявлених в порядку вдумливої критики з боку широких мас глядачів» і дякував глядачам за те, що їх критика допоможе йому поглибити подальшу роботу з творчого пошуку, «які одухотворені єдиним прагненням віддати свої сили і знання справі будівництва художньої культури робітничо-селянської країни»^[1].

Галерея

• 
  Суриков П. В. Квіти
• 
  Селянське свято
• 
  Робітник з газетою
• 
  Сімейний сніданок
• 
  Повернення з фабрики
• 
  За столом

Посилання

• Творчість Павла Васильовича Сурикова (1897—1943)
• Павло Васильович Суриков
• Суриков Павло Васильович
• Павло Васильович Суриков
• Суриков Павло Васильович, 1897—1943

Примітки

1. О. О. Ройтенберг «Павел Суриков». Выставка в Центральном Доме Ученых, вступительное слово (Москва, 1929 г.)