Стріла-3
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Стріла-3[2] (індекс ГРАУ — 9 К34, за класифікацією НАТО — SA-14 Gremlin (укр. Гремлін) — радянський переносний зенітно-ракетний комплекс, модернізація «Стріли-2».
9K34 «Стріла-3» за класифікацією НАТО: SA-14 Gremlin | |
---|---|
![]() 9K34 «Стріла-3» (пусковий комплекс та зенітна ракета 9М36 (9М36-1) | |
Тип | переносний зенітно-ракетний комплекс |
Походження | ![]() |
Історія використання | |
На озброєнні | 1974- по т.ч. |
Оператори | ДивКраїни-оператори |
Історія виробництва | |
Розробник | КБ (Коломна) |
Розроблено | 1974 |
Варіанти | Див. Варіанти |
Характеристики | |
Вага | 10,3 кг («Стріла-3»)[1] 16 кг (в повній готовності) |
Довжина | 1427 мм[1] |
Діаметр | 72 мм[1] |
Дальність вогню | |
Максимальна | 4500 м[1] |
Вага боєголовки | 1,17 кг[1] |
Розмах крил | 0,3 м |
Висота польоту | 50-1500 м |
Швидкість | 400 м/с |
Точність | 0,31-0,33 |
![]() |
Використовувала ракети 9 М36 з новою інфрачервоною головкою самонаведення і конічним скануванням фазомодульованого сигналу (ЧС замість AM-модуляції по амплітуді зі спіральним скануванням), що забезпечує підвищену стійкість до радіоперешкод і поліпшену роботу з селекції хибних цілей, роботу з цілями, що швидко маневрують на високих швидкостях. Головна відмінність від «Стріла-2», наявність охолоджувальної ГСН, що дозволило застосовувати ракету за наявності опадів і на тлі природних перешкод[3].
На озброєнні Збройних сил СРСР з січня 1974.
«Стріла-3» експортувалася у більш ніж 30 країн світу.[4]
Замінена на ПЗРК 9К38 «Ігла».