![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/7d/Bosoo_mongol_bicig.png/640px-Bosoo_mongol_bicig.png&w=640&q=50)
Старомонгольське письмо
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Старомонгóльське письмó, також просто монгольське письмо («класична монгольська писемність», монг. ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠪᠢᠴᠢᠭ, монгол бичиг) — одна з монгольських писемностей, найстаріша власне монгольська система письма, що вживається з початку XIII століття до наших днів. Найдавнішою зі збережених пам'яток старомонгольского письма є так званий Чингісів камінь, (1224/1225 рік).[1][2]
Коротка інформація Старомонгольське письмо ᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠪᠢᠴᠢᠭ, Вид ...
Старомонгольське письмо ᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠪᠢᠴᠢᠭ | |
---|---|
![]() | |
Вид | |
Мови | Монгольська мова , маньчжурська мова, евенкійська мова |
Період | з 1204 |
Напрям | Згори вниз |
| |
Закрити
Історично використовувалося як основний вид письма монгольськими народами Монголії, Китаю та Росії. Породило низку споріднених писемностей, зокрема, варіанти тодо-бічиг та вагіндра, а також маньчжурске письмо, яке широко використовувалося під час правління маньчжурської Цінської династії в Китаї.