Loading AI tools
Станіслав Данилович на Олеську гербу Сас (бл. 1609—1636) — руський шляхтич, магнат, військовик, урядник, політичний діяч Речі Посполитої. Вуйко короля Яна ІІІ Собеського.
| Станіслав Данилович | |
|---|---|
| Народився | бл. 1609 |
| Помер | 1636 ·загибель |
| Поховання | Костел Святого Лаврентія |
| Підданство | Річ Посполита .svg){kind=small} |
| Місце проживання | Україна |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Alma mater | Старий Левенський університет[d] |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], корсунський старостаd, чигиринський старостаd і червоногородський старостаd |
| Конфесія | католик |
| Рід | Даниловичі |
| Батько | Іван Данилович |
| Мати | Софія Жолкевська |
| Родичі | Станіслав Жолкевський (дід) |
| Брати, сестри | Софія Теофіля Даниловичівна |
| Діти | Данилович Микола |
 | |
Народився близько 1609 року. За даними Шимона Старовольського, існувала йому епітафія (Осса, лат. Ossa), де було вказано, що помер у 1636 році, а прожив 27 років.[1] Походив із впливового роду Даниловичів. Син Івана Даниловича та його дружини Софії, дочки коронного гетьмана Станіслава Жолкевського.
Навчався в університетах Європи: 1624 р. був записаний на навчання до університету в Інґольштадті, у липні 1626 р. — у католицькому університеті Льовена. Правдоподібно, після цього мав подорож за кордоном, 1628 р. був за кордоном, професор Вернулеус присвятив йому збірник лекцій для студентів.
1631 року: Станіслав Данилович на засіданні сейму (за іншими даними, це трапилось під час похорону короля Сігізмунда ІІІ Вази у Варшаві 16 травня 1632 р.[2]) у гніві відрубав вінницькому старості Адаму Калиновському три пальці правої руки. За це маршальський суд (Люблінський трибунал 1634 р.[2]) наклав на нього баніцію, інфамію (позбавив прав і честі); відтак став старостою корсунським, чигиринським. Оточив себе «відважними вояками, в число яких увійшли і козаки виписок». Весь час воював з татарськими наїздами, не визнаючи ніяких мирних договорів. 1632 р. король Владислав IV Ваза розпочав похід на Смоленськ, С. Данилович з'явився до нього зі своїм полком, сприяв у перемозі над москалями, чим повернув собі втрачені права.
1634 року купив Зіболки та Куликів за 40000 злотих польських.[3]
Під час виборів короля (травень) пограбував маєток калуського старости Калиновського, за що маршалківський суд оголосив йому інфамію. Для зменшення провини взяв участь у війні з московитами (Смоленськ) як командир регіменту, проявив себе здібним, відважним офіцером. Після повернення з війни за сприяння короля у 1635 р. був позбавлений баніції. Ад. Каліновському виплатив 10000 злотих відшкодування, від тюрми відкупився 200000 злотих.[4]
Після війни жив у Корсуні. 1633 року передав містечко Звенигородку подільському воєводі Марціну Казановському. Одружився з Мариною Семашко, донькою брацлавського каштеляна Миколи Семашка на Хупкові,[5] і отримав у посаг містечко Хупків, Хупківську й частину Коблінської волості Волинського воєводства (2507 «димів»), також як віно Березне та замок.
За його сприяння матері та бабці в жовківському фарному костелі св. Лаврентія встановили пам'ятний мармуровий надгробок з епітафією по лівій стороні головного вівтаря.[6]
1636 року розмістив у Корсуні свою гвардію по козацьким дворах, чим спричинив напругу у місті. Відібрав у посполитих слободи, осадивши на них старостинських землевласників. С. Данилович також наказав випровадити ченців Микільського монастиря, які володіли дніпровськими угіддями з містечок, заснованих старостинських землевласниками. Під час походу проти татар у Степ як керівник кавалерії восени[4] 1636 (або бл. 1640) р. потрапив у полон до ногайського мурзи Кантеміра. Був страчений (або закатований) синами мурзи Кантеміра в помсту за смерть їхнього брата біля Бурштина (незважаючи на пропозицію викупу[4]). Тіло перевезли до Жовкви, де поховали[7] в родинній гробниці — крипті фарного жовківського костелу св. Лаврентія.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
