Стан спокою
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Стан спокою або гіпобіоз — стан зниженої функціональної активності живих організмів, зумовлений факторами середовища (низькою й високою температурою, відсутністю вологи тощо), при зберіганні їхньої високої життєздатності[1][2][3]. Після відновлення нормальних умов для існування організмів поновлюється активна діяльність усіх його функціональних систем.
Ці адаптаційні пристосування до умов навколишнього середовища рослин і тварин, закладені в анатомо-фізіологічній, молекулярно-генетичній і біохімічній особливостях будови[4]. Поняття гіпобіоз застосовують як узагальнюючий термін щодо таких явищ, як гіпотермія, сплячка, діапауза тощо. Глибокий гіпобіоз може перейти в анабіоз. Розрізняють природний гіпобіоз — стан, що спостерігається при певних умовах у різноманітних тварин і штучний — застосовують в експериментальній біології та різноманітних областях хірургії.