![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/All_Gizah_Pyramids.jpg/640px-All_Gizah_Pyramids.jpg&w=640&q=50)
Список фараонів
стаття-список у проєкті Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Список фараонів?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Спи́сок фарао́нів — список правителів Стародавнього Єгипту, які традиційно звалися «фараонами». На початку переліку фігурують відомі сьогоднішнім єгиптологам правителі додинастичного періоду — кінець IV тисячоліття до н. е. Закінчується перелік з початком елліністичного періоду, коли країну завоював Александр Македонський у 332 році до н. е. Також є вступний підрозділ списку, присвячений міфічним правителям-богам, які, згідно з віруваннями давніх єгиптян, з самого початку панували над країною.
Найвідоміші «Царські списки» |
![]() «Палермський камінь», близько XXV ст. до н. е. (Палермо, музей «Antonio Salinas»). |
![]() «Карнакський список», храм Іпет-Ісут (Карнак), близько XV ст. до н. е. (Париж, музей Лувр). |
«Абідоський список — 2», храм Сеті I (Абідос), близько XIII ст. до н. е. (АРЄ, пам'ятки біля селища Ель-Араба-ель-Мадфуна). |
![]() «Абідоський список — 1», храм Рамзеса II (Абідос), близько XIII ст. до н. е. (Лондон, Британський музей). |
![]() «Саккарський список — 2», гробниця будівничого Тунарі, близько XIII ст. до н. е. (Каїр, Каїрський єгипетський музей). |
![]() «Туринський папірус», близько XII ст. до н. е. (Турин, Єгипетський музей). |
![]() Схема поширення і зміни тексту праці Манефона «Історія Єгипту» (грец. Αἰγυπτιακά), III ст. до н. е. |
Титул «фараон» використовується для тих правителів Стародавнього Єгипту, які правили після об'єднання Верхнього і Нижнього Єгипту Нармером протягом раннього династичного періоду, приблизно в 3100 році до нашої ери. Проте цей титул не використовувався для звертання до царів Єгипту аж до їхних сучасникив 18-ї династії Нового царства, бл.1400 рік до нашої ери.
Проблема написання імен. У списку імена фараонів подано за джерелами, автори яких передають їх найбільш традиційні форми, що з'явилося в результаті довільного, так званого, «шкільного» прочитання. Оригінальне написання імені фараона буває багатоваріантним і часто транскрибуються лише в теорії, яка з часом розвивається та оновлюється. Фонетика єгипетської мови вивчена погано, що також може призводити до кількох варіантів нарощування голосних звуків у багатьох іменах. У списку не вказано розбивки імен фараонів згідно з титулатурою: «Горове ім'я», «Ім'я Небті», «Золоте ім'я», «Тронне ім'я» і «Особисте ім'я» (див титулатуру кожного фараона в окремій статті про нього).
Проблема хронології. Численні дати, наведені в цьому списку, — приблизні, причому що давніше правив фараон, то, як правило, менша точність вказаної дати. Дослідники-єгиптологи по-різному оцінюють час правління різних фараонів і межі історичних періодів. У цьому переліку в основному використовуються три роботи з хронології: «Хронологія давнього світу» Еліаса Бікермана[2], «Хронологія фараонів Єгипту» німецького єгиптолога Юрґена фон Бекерата[3] та «Хронологія Стародавнього Єгипту» — найсучасніша узагальнена наукова праця з хронології Єгипту під редакцією Е. Горнунґа, Р. Краусса і Д. Ворбертона (близько двадцяти авторів у виданні 2006 року)[4].
Сучасна система хронології недосконала, у ній трапляються розбіжності на більш ніж 150 років, але поступово рівень неточності та помилок знижується. Найбільш ранньою з абсолютно точних дат можна вважати 674 р. до н. е. — дату вторгнення ассирійців у Єгипет, зафіксовану в багатьох класичних джерелах. Сьогодні дослідники Єгипту застосовують відносні способи датування, як-от послідовний чи серійний, орієнтуючись на археологічні артефакти: їх розташування в шарах розкопок, стиль і матеріал виготовлення. Можна застосовувати спосіб текстуальних посилань, а також науково-технічні методи датування: радіовуглецевий, термолюмінесцентний та дендрохронологічний.
Списки фараонів далекого минулого. Жителі Давнього Єгипту користувалися системою датування, в якій конкретні дати прив'язано до важливих подій та років правління того чи іншого фараона — так званих царствених років, а з приходом кожного нового фараона починали відлік з нуля. Нині невідомо, чи завжди давньоєгипетські писарі використовували у своїх записах календар з 365 днів (вони могли також брати за основу літочислення трохи довший сонячний рік). Ми не знаємо, як вони на практиці документували співправління, коли фараони і їхні спадкоємці впродовж короткого періоду правили спільно (неясно, як писарі розглядали періоди такого співправління з погляду хронології, та й чи взагалі розглядали). Крім того, згадувані дати астрономічних подій, які можуть здатися незаперечними, завжди залежать від місця, з якого велися спостереження, а таке місце майже завжди невідоме або спірне. Таким чином складалися довгі переліки правителів, нині відомі як «Царські списки», в яких фактично кожну дату можна поставити під сумнів. Проблема та завдання єгиптологів полягає в тому, щоб упровадити ці розрізнені списки в сучасну хронологічну систему задля створення цілісної картини подій історії Стародавнього Єгипту. Найвідоміші сьогоднішній науці «Царські списки»:
- «Відбитки печаток лігва» (перша династія); знайдено на циліндровій печатці в гробниці Дена. У ньому перелічені всі царі першої династії від Нармера до Дена за їхніми іменами Гора.[5]
- «Палермський камінь» (п'ята династія); близько XXV ст. до н. е. вирізаний на олівін-базальтовій плиті. Розбитий на шматки і тому сьогодні неповний. (Палермо, музей «Antonio Salinas»).
- «Письмова дошка Гіза» (шоста династія); намальовані червоною, зеленою та чорними чорнилами на гіпсі та кедровій деревині. Дуже вибірково.
- «Камінь із Південної Саккари» (шоста династія); висічений на чорній базальтовій плиті. Дуже вибірково.
- «Карнакський царський список» (вісімнадцята династія); висічені на вапняку, храм Іпет-Ісут, Карнак, близько XV ст. до н. е. (Париж, Лувр).
- «Абідоський список» храм Сеті I (дев'ятнадцята династія); висічені на вапняку. Дуже докладно, але без деяких царів з Першого перехідного періоду і всіх царів з Другого перехідного періоду Єгипту. Абідос, близько XIII ст. до н. е. (АРЄ, пам'ятки біля селища Ель-Араба-ель-Мадфуна).
- «Абідоський список» храм Рамзеса II (дев'ятнадцята династія); висічені на вапняку. Абідос, близько XIII ст. до н. е. (Лондон, Британський музей).
- «Список царів Рамессеума» (дев'ятнадцята династія); висічені на вапняку. Містить більшість фараонів Нового царства до Рамзеса II.
- «Саккарський список — 1» (дев'ятнадцята династія) — напівзатертий перелік фараонів VI династії на кришці базальтового саркофага Анхесенпепі I - дружини фараона Пепі I, близько XXIV-XXIII ст. до н. е.
- «Саккарський список — 2» (дев'ятнадцята династія); гробниця будівничого Тунарі, Саккара, близько XIII ст. до н. е. (Каїр, Каїрський музей).
- «Туринський царський папірус» (дев'ятнадцята династія); написаний червоним і чорним чорнилом на папірусі. Ймовірно, найповніший список королів в історії, на сьогодні пошкоджений, близько XII ст. до н. е. (Турин, Єгипетський музей у Турині).
- «Список царів Медінета Хабу» (двадцята династія); висічений на вапняку і дуже схожий на Рамессеумський список царів.
- Короткий перелік фараонів у Геродота в його «Історії», Книга II — «Евтерпа», V ст. до н. е.
- «Історія Єгипту» Манефона, III ст. до н. е.; не збереглася, відомий за цитуванням деяких античних та ранньосередньовічних авторів: Йосип Флавій (I століття), Секст Юлій Африкан (III століття), Євсевій Кесарійський (III/IV століття), Іоанн Малала («Хронограф», VI століття), Георгій Синкелл (VIII/IX століття).