Соціоніка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Соціо́ніка — концепція на перетині психології та соціології, запропонована у 1970-х роках литовською радянською вченою в галузі економіки та соціології (економічної соціології) Аушрою Ауґустінавічюте[1] на основі типології особистостей Карла Юнга. Ауґустінавічюте та її наступники виділяють 16 типів особистостей та постулюють певні особливості характеру та поведінки для кожного типу, а також закономірності відносин між цими типами.[2]
![]() | Нейтральність цієї статті під сумнівом. (травень 2013) |
За визначенням самої Ауґустінавічюте соціоніка є наукою про «соціон, соціонну структуру суспільства, про різні типи інформаційного метаболізму і різні форми відносин між ними, про структуру і функціонування моделі інформаційного метаболізму».[3][4][5][6] Соціоніку називають наукою про «стійкі типи мислення та поведінки людини»[7] про «обмін інформацією між людиною і зовнішнім світом»[8] та «типи психоінформаційних систем (людина, колектив, етнос, держава) і взаємодію між ними»[9][10]. Багатьма дослідниками вважається псевдонаукою[11][12][13][14][15][16][17][18][19][20].
В англомовному науковому світі соціоніка (англ. socionics) — це поле міждисциплінарних досліджень між соціологією, інформатикою та штучним інтелектом. Метою таких досліджень є аналіз поведінки штучних соціальних систем.[21] Теорії інформаційного метаболізму А. Ауґустіновічюте це поле не стосується.