Сліпець понтичний

Сліпець понтичний^[1] (Nannospalax leucodon) — вид роду сліпець (Nannospalax) родини сліпакові (Spalacidae).

Сліпець понтичний
Охоронний статус
Даних недостатньо  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Мишоподібні (Rodentia)
Родина:	Сліпакові (Spalacidae)
Рід:	Сліпець (Nannospalax)
Вид:	Сліпець понтичний (N. leucodon)
Біноміальна назва
Nannospalax leucodon (Nordmann, 1840)
Синоніми
Spalax leucodon Nordmann, 1840

Синонімія

у працях стосовно території України вид фігурує під дуже різними назвами ^[2]:

• латиною: Spalax typhlus leucodon Nordmann, 1840 (typ. loc.: Одеса). Spalax (Macrospalax) hungaricus Nehring; Spalax monticola Nehring; Spalax leucodon; Microspalax leucodon; Nannospalax leucodon;
• українські назви: сліпець угорський; сліпак понтичний; сліпак середній; сліпак малий; сліпак гірський; сліпак білозубий. Назва "понтичний" вперше вжита в огляді О. Мигуліна (1938) і відновлена у огляді таксономії сліпаків України 2009 року (loc. cit.).

Морфологічні ознаки

Невеликі звірки, завдовжки до 20 сантиметрів. Спина їхня вохристо-бура, забарвлення хутра на череві — темно-сіре.

Особливості біології

Великі любителі цибулькових рослин. Тому й нори свої прокладають у гірських степах, де живляться коренеплодами. Добре пристосований до районів з несуцільною ріллею, зокрема, до околиць сіл і дачних селищ. Зокрема, вид дотепер є доволі чисельним на Буковині й на Одещині, де завдає багато клопоту господарям присадибних ділянок.

Охорона

Включено до всіх видань Червоної книги України (1980, 1994, 2009) на підставі переважно обмеженого поширення і абсолютно низької чисельності.

Примітки

1. Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
2. за: Коробченко, Загороднюк, 2009

Джерела

• Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2009. — Вип. 26. — С. 13-26. pdf >>>
• Мигулін О. О. Звірі УРСР (матеріали до фауни). — Київ: Вид-во АН УРСР, 1938. — 426 с.
• Решетник Е. Г. Матеріали до вивчення систематики, географічного поширення та екології сліпаків (Spalacinae) УРСР // Збірник праць Зоологічного музею. — Київ, 1941. — № 24. — С. 23-95.
• Топачевский В. А. Слепышовые (Spalacidae). — Ленинград: Наука, 1969. — 248 с. — (Фауна СССР. Том 3. Млекопитающие. Вып. 3).
• Филипчук Н. С., Янголенко Е. И. Современное распространение, численность и особенности экологии белозубого слепыша на Украине // Вестник зоологии. – 1986. – № 1. – С. 55–59.
• Сліпак понтичний в Червоній книзі України