Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Вадим Олександрович Топачевський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 16 липня 1930[1][2] Черкаси, Шевченківська округа, Українська СРР, СРСР[1][2] |
| Помер | 9 листопада 2004[1][2] (74 роки) Київ, Україна |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | еволюціоніст, палеонтолог |
| Alma mater | Біологічний факультет Київського університету (1953) |
| Галузь | зоологія, теріологія, палеонтологія |
| Заклад | Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України КНУ імені Тараса Шевченка[1] |
| Вчене звання | професор, академік НАН України |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Аспіранти, докторанти | Несін Валентин Антонович Скорик Олександра Федорівна Рековець Леонід Іванович |
| Членство | НАНУ |
| Відомий завдяки: | роботи із систематики та зоогеографії ссавців, палеонтології |
| Батько | Топачевський Олександр Вікторович |
| Мати | Макаревич Марія Флоріанівна |
| Нагороди |   |
Вади́м Олекса́ндрович Топаче́вський (16 липня 1930, Черкаси — 9 листопада 2004, Київ) — український зоолог та палеонтолог, теріолог, академік НАН України (1992), професор (1982), доктор біологічних наук (1970). Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат премії імені І. І. Шмальгаузена НАН України (1994).
Народився 16 липня 1930 року у Черкасах. Навчався на біологічному факультеті Київського університету. Закінчив факультет 1953 року. Закінчив аспірантуру Інституту зоології АН УРСР під керівництвом Івана Підоплічка. 1957 року захистив кандидатську дисертацію, 1970 року —— докторську дисертацію.
Член-кореспондент АН УРСР (з 1978), в 1992 р. було обрано дійсним членом НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України; Президент Українського теріологічного товариства.
Співробітник Інституту зоології НАН України, з 1973 його директор. Завідувач відділу палеозоології хребетних і палеонтологічний музей ННПМ НАН України, головний редактор журналу «Вісник зоології». З 1982 року — професор Київського університету.
Пішов з життя 9 листопада 2004 року. Похований на Байковому кладовищі.
Батьки — науковці-ботаніки, доктори біологічних наук Марія Макаревич (1906—1989) та Олександр Топачевський (1897—1975). Брат — письменник, сценарист Андрій Топачевський (нар. 1939). Дружина — науковиця-мікробіолог, кандидат біологічних наук Лариса Бранцевич (1929—1997). Син — науковець-геолог Ігор Топачевський.
Основні роботи вченого з теріології (систематики, філогенії, зоогеографії викопних і сучасних ссавців) та палеонтології (мікропалеотеріологія); автор огляду хохулевих та сліпаків у світовій фауні, праці про пізньопліоценових комахоїдних і гризунів в Україні. В. О. Топачевський є засновником мікропалеотеріологічної школи в Україні.
Цикл монографічних робіт вченого та його учнів у цій галузі відзначено премією ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.
Товариство створено фактично за ініціативою В. Топачевського. Діяльність товариства започатковано у березні (дата не відома) 1982 року, коли було створено Українське відділення Всесоюзного теріологічного товариства АН СРСР. Товариство від початку діяло при Відділенні загальної біології АН УРСР, проте фактично його центром були музейні відділи Інституту зоології АН УРСР, директором якого був Вадим Олександрович. Надалі «музейні відділи» (відділи палеозоології та фауни і систематики хребетних) виокремилися в окрему інституцію — Національний науково-природничий музей, при якому товариство діє дотепер.
Упродовж багатьох років був керівником Українського теріологічного товариства НАН України (до 1991 р. як Українське відділення Всесоюзного теріологічного товариства АН СРСР). Цю роботу він вів у співпраці з президією товариства, до якої входили М. Ковтун (секція морфології), І. Ємельянов (секція екології), В. Крижанівський (секція мисливських звірів), І. Загороднюк (Теріологічна школа), І. Небогаткін (секція медтеріології), секретар товариства — Інна Рогатко (згодом Тетяна Крахмальна). Разом із цією командою Вадим Олександрович зміг налагодити роботу товариства на високому рівні — проводилися тематичні конференції, наради та пленуми в обсязі всього Всесоюзного товариства[3], започатковано низку ініціатив (Ніч кажанів, Нові імена в теріології) та періодичні і подовжені видання товариства, у тому числі Праці Теріологічної школи (Вадим Олександрович був тривалий час головним редактором цього видання) та бюлетень «Теріологічні новини» (Novitates Theriologicae)[4].
Вадим Олександрович був редактором низки наукових видань — як монографій, так і збірників наукових праць. Теріологічні видання в силу його наукової спеціалізації посідали особливе місце. Серед них, зокрема, були[4]:
За значні здобутки в галузі палеозоології та теріології Вадим Олександрович був неодноразово відзначений різноманітними почесними грамотами, званнями, преміями, відомчими відзнаками тощо. Серед найважливіших відзнак є такі дві:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
