Сич Олексій Миколайович

Олексій Миколайович Сич (нар. 1 квітня 2001, село Зоря^[2], Рівненська область) — український футболіст, захисник львівського «Руху». Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи 2023 у складі збірної України U-21.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сич.

Олексій Сич
Особисті дані
Повне ім'я	Олексій Миколайович Сич
Народження	1 квітня 2001(2001-04-01)[1] (23 роки)
	Зоря, Рівненський район, Рівненська область, Україна
Зріст	185 см
Вага	75 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Рух»
Номер	77
Юнацькі клуби
2015–2018	«Карпати» (Львів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2020 «Карпати» (Львів) 2 (0) 2020– «Рух» 58 (1) 2020 →  «Карпати» (Галич) 6 (0) 2022–2023 →  «Кортрейк» 14 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2021–2023 Україна (U-21) 22 (0) 2024 Україна (U-23) 5 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 15 листопада 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 4 серпня 2024.

Життєпис

Народився в селі Зоря Рівненської області. Під час навчання в 7-му класі школи побував на перегляді в «УФК-Карпати», команді підійшов, але за рішенням батьків залишився вдома. Наступного року опинився в структурі львівського клубу, першим тренером Сича став Володимир Безуб'як^[3]. Через три роки навчання отримав важку травму^[2]. Швидко пройшов шлях від юнацької команди «левів» до першої команди. В основному складі львівського клубу дебютував 14 березня 2020 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 23-го туру Прем'єр-ліги проти «Львова». Олексій вийшов на поле в стартовому складі, а на 71-й хвилині його замінив Ярослав Деда^[4][5]. Всього у складі «зелено-білих» зіграв 2 матчі в Прем'єр-лізі.

На початку жовтня 2020 року залишив львівські «Карпати» та перейшов до галицьких одноклубників. У новій команді дебютував 9 жовтня 2020 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 6-го туру групи А Другої ліги проти «Оболоні-2». Сич вийшов на поле на 73-й хвилині, замінивши Ігора Поручинського^[6].

Особисте життя

Батько (Микола Сич) та брат (Олександр Сич) також професіональні футболісти^[2].

Досягнення

Молодіжна збірна України:

Бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи: 2023

Примітки

1. FBref

   d:Track:Q56239490
2. «НАПЕРЕДОДНІ ДЕБЮТУ НЕ МІГ ЗАСНУТИ». ОЛЕКСІЙ СИЧ ПРО ШЛЯХ В ОСНОВУ, БРАТА У «ВОЛИНІ» І ВАЖКУ ТРАВМУ. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 15 жовтня 2020.
3. Писаренко, Андрій. «Останнім часом він суттєво додав». Коуч Руха – про виклик Сича до збірної. СПОРТ.UA. Процитовано 15 листопада 2024.
4. Favbet Ліга. 23-й тур Матч № 138. «Львів» 1 : 1 «Карпати». Офіційний сайт УПЛ
5. Львів — Карпати 1:1. Драматична розв'язка за відсутності глядачів
6. Протокол матчу «Карпати Галич» — «Оболонь-2» [Архівовано 2020-10-25 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт ПФЛ України

Посилання

• Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
• Профіль футболіста на офіційному сайті ПФЛ
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Сич Олексій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Сич Олексій Миколайович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця на сайті worldfootball.net