Сицилійська арабська мова
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Сицилійська арабська мова (араб. اللَّهْجَة الْعَرَبِيَّة الصِّقِلِّيَّة, трансліт. al-lahja l-ʿarabiyya ṣ-ṣiqilliyya) — різновиди арабської, котрою говорили в Сицилійському еміраті (під владою якого також була Мальта) з IX столітті, що залишалась у вжитку при норманах, та остаточно занепала у XIII столітті[1]. Вона виокремилась з арабської мови після завоювання Сицилії Аббасидським халіфатом у IX столітті, та після завоювань норманів у XI столітті стала занепадати.
Сицилійська арабська | |
---|---|
العربية الصقلية | |
Поширена в | Сицилійський емірат (IX—XIII ст.) |
Місце | вимерла |
Писемність | Арабське письмо |
Класифікація | Афразійські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | sqr |
Сицилійська арабська — вимерла мова, зафіксована лише на письмі в IX—XIII століттях у Сицилії[2][3]. Однак, сучасна мальтійська мова, що належить до семітських, вважається її єдиним нащадком. Вважається, що мальтійська походить від одного з діалектів сицилійської арабської, що за останні 800 років еволюціонувала під впливом романських мов-суперстратів[3][4][5]. На відміну від мальтійської, сучасна сицилійська мова, що належить до італо-далматійської гілки романських мов, майже не має впливу сицилійської арабської — у сицилійській зафіксовано приблизно 300 слів, що з неї походять[6].