Синявський Іван Іванович

Синявський Іван Іванович (нар. 15 серпня 1978) — український астроном і інженер, спеціаліст з конструювання складних оптичних систем і їхнього застосування в астрономічних спостереженнях. Лауреат премії НАНУ ім. Є. П. Федорова (2020).

Іван Іванович Синявський
Народився	15 серпня 1978(1978-08-15) (46 років) с.м.т. Летичів, Хмельницька область
Країна	Україна
Alma mater	Київський політехнічний інститут
Галузь	приладобудування, спостережна астрономія
Заклад	ГАО НАНУ
Науковий ступінь	кандидат технічних наук (2009)
Нагороди	Премії НАНУ ім. Є. П. Федорова (2020)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Синявський.

Біографія

Народився 15 серпня 1978 року в с.м.т. Летичів Хмельницької області. Навчався в Київському Політехнічному Інституті імені Ігоря Сікорського в 1995—2001 роках^[1].

З 2001 року працював в Головній астрономічній обсерваторії НАНУ: інженером (2001—2006), молодшим науковим співробітником (2006—2009), науковим співробітником лабораторії атмосферної оптики (з 2009). В 2001—2005 роках навчався в заочній аспірантурі Головної астрономічної обсерваторії, а в 2009 році в Київському Політехнічному Інституті захистив кандидатську дисертацію «Оптична фур'є-спектрометрія малих газових складових земної атмосфери»^[1] і став кандидатом технічних наук за спеціальністю «Оптичні прилади та системи»^[2]. Керував лабораторією астрокосмічного приладобудування, яка деякий час діяла у складі астрокосмічного інформаційно-обчислювального центру під керівництвом Петера Берцика^[1].

Наукова та інженерна робота

Науково-дослідна робота Івана Синявського включає розробку складних оптичних систем, інфрочервону інтерферометрію та Фур'є-спектрометрію, дистанційне зондування приземного шару атмосфери Землі та аналіз газового складу атмосфери^[1][2].

Окрім суто наукової роботи, Синявський також займається розрахунком, конструюванням та виготовленням оптичних та оптико-електронних систем та приладів. Зокрема, він створив коректор для компенсації польових аберацій головного сферичного дзеркала телескопа, оптоелектронний датчик для вимірювання переміщень, спектрометр-поляриметр, кілька типів світлосильних об'єктивів^[1].

Нагороди

• Премія НАН України імені Є. П. Федорова за роботу «Створення системи реєстрації особливостей електромагнітного випромінювання, розсіяного планетами Сонячної системи», спільно з Жанною Длугач та Геннадієм Міліневським (2020)^[3].

Примітки

1. Синявський Іван Іванович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 12 травня 2023.
2. Синявський Іван Іванович – молодший науковий співробітник. Main Astronomical Observatory of the NAS of Ukraine. Laboratory for Atmosphere Optics. Процитовано 12 травня 2023.
3. Премія імені Є. П. Федорова. Подані на конкурс роботи 2020 року. Національна академія наук України. Процитовано 12 травня 2023.

Посилання

• Синявський Іван Іванович. Ukrainian Virtual Observatory. Процитовано 12 травня 2023.
• Синявський Іван Іванович – молодший науковий співробітник. Main Astronomical Observatory of the NAS of Ukraine. Laboratory for Atmosphere Optics. Процитовано 12 травня 2023.
• Ivan I. Syniavskyi в бібліографічній базі даних Scopus. (необхідна підписка)
• Публікації за ім'ям: Ivan Syniavskyi індексовані Google Scholar, сервісом Google