Середньодніпровська культура

Середньодніпро́вська культу́ра — археологічна культура бронзової доби.

Середньодніпровська культура
Місце розташування	Білорусь
Наступник	Сосницька культура
Час/дата початку	3200 до н. е.
Час/дата закінчення	2300 до н. е.
Середньодніпровська культура у Вікісховищі

Датується радіовуглецевим методом 3200—2300 рр до н. е. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни. Вважається, що її носіями були прибулі з заходу ранні племена культури шнурової кераміки. Виділена В. Городцовим на початку 20 сторіччя.

Головними знахідками середньодніпровської культури є

• просвердлені кам'яні сокири
• різноманітна кераміка, виготовлена з глини з домішкою дрібнозернистого піску, здебільшого з відбитками шнура.
• на місцях поселень та в могильниках знайдено кам'яні зернотертки та долота,
• вістря до стріл та прикраси, виконані з кременю і бронзи. Останні свідчать про зв'язки племен шнурової кераміки з племенами Північного Кавказу, Карпато-Дунайського басейну та Балтійського регіону.

Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.

Племена середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством.

Розподіл

Як вказує назва, вона була зосереджена в середній течії Дніпра і є одночасною з останньою фазою, а потім спадкоємицею індоєвропейської ямної культури , а також останньої фази трипільської культури .

Географічно середньодніпровська культура стоїть безпосередньо за територією, яку займає культура кулястих амфор (південно-східна), і, починаючись трохи пізніше і триваючи трохи довше, в іншому вона їй одночасна.

Фатьяново -баланівська культура , у свою чергу, вважається східним продовженням середньодніпровської культури.

Пам'ятки середньодніпровської культури

Найкраще досліджені в Україні місця поселень Середньодніпровської культури — Ісковщина біля Канева, а також Пекарі та Княжа Гора.

Пам'ятки раннього етапу

Долинка, Новоселки, Мокіївка, Гамарня, Яблунівка, Деренковець, Іванівка, Беркозівка, Зеленки, Липовець, Бурти, Кагарлик, Забара, Грищенці, Шандра, Городище.

Пам'ятки середнього етапу

• у Черкаській області: Трахтемирів, Канів-1, Канів-2, Канів-3, Канів-4, Канів-5, Гамарня
• у Київській області: Кийлів, Новоукраїнка, Вишенки, Софіївка (частина села Проців), Підвисоке, Красне, Черняхів, Стрітівка, Стасева, Гороховатка, Софіївка, Красний Хутір, Євминка,
• у Чернігівській області: Борзна, Золотинки,
• у Сумській області: Волинцеве, Річки, Мис Очкинський.

Пам'ятки пізнього етапу

Домантове, Пекарі, Канів, Трахтемирів, Зарубинці, Козинці, Бортничи, Селище-5, Старосілля, Завалівка, Євминка, Погорелівка, Мар'янівка, Новоселки, Коритне, Шуляки, Дубрівка, Мокіївка, Медвин, Хирівка, Деренковець, Будківка, Нетеребки, Іванівка, Ємчиха, Зеленки, Гамарня, Гамарня-Яблунівка, Потік, Моства.^[1]

Джерела та література

• І. Т. Черняков, С. Д. Лисенко. Середньодніпровська культура [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 545. — ISBN 978-966-00-1290-5.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Артеменко И. И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы. — Москва: Наука, 1967.
• Бондарь Н. Н. Поселения среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. — Киев: Вища школа, 1974.
• Артеменко І. І. Середньодніпро́вська культу́ра // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — С. 132.

1. Археология Украинской СССР. Том 1 (російською) . Київ: Наукова думка. 1985. с. 363.