Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іва́н Ю́рійович Се́рбин (пом. 1665) — сербський шляхтич з Нового Пазару, родич сербського митрополита Гавриїла, полковник брацлавський (1657—1658, 1663—1665). Зять Івана Сірка.[1]
Сербин Іван Юрійович | |
Народження: |
Нові Пазар, Сербія |
---|---|
Смерть: |
1665 Уманський район, Україна |
1654 року як сербський капітан прибув в Україну, вступив до козацького війська й воював проти Польщі. Богдан Хмельницький призначив його полковником брацлавським. Прихильник гетьмана І. Виговського, Сербин брав участь у придушенні підтриманого московитами[2] повстання М. Пушкаря і спробі Данила Виговського звільнити Київ від московських зайд у 1658 році, коли потрапив до московського полону й був засланий на Московщину, де пробув до 1660 року. За гетьмана І. Брюховецького знову полковник брацлавський. У 1664—1665 роках воював проти поляків і гетьмана П. Тетері й загинув під Уманню.
На початку вересня 1654 р. І.Сербин прибув до табору Б. Хмельницького під Фастовом і був прийнятий гетьманом на військову службу. В супровідному листі, який він передав гетьманові, представники сербської еліти зверталися до Богдана Хмельницького з проханням призначити капітана Івана Сербина на полковницький уряд і висловлювали надію, що перемігши у війні з поляками, Хмельницький допоможе сербам визволитися від османської неволі [4, с. 84-85]. Про становище Івана Сербина за життя Богдана Хмельницького відомостей немає. Серед науковців прийнято вважати, що в цей період Сербин очолював загони сербських найманців у козацькому війську [3, 127]. Історик І. Крип'якевич припустив, що, швидше за все, в цей період Іван Сербин перебував при генеральному писареві І. Виговському, навколо якого гуртувалися серби [4, с. 86].
З переходом гетьманської булави до рук І. Виговського відбувається стрімкий злет в кар'єрі Івана Сербина: він стає брацлавським полковником, змінивши на цьому уряді досвідченого Михайла Зеленського. М. Грушевський вказував періодом першого перебування Сербина на брацлавському полковницькому уряді листопад 1657 — вересень 1658 р. [2, с. 273]. Це був складний період, який позначився гострим протистоянням всередині держави між різними політичними угрупуваннями та посилювався прагненням Москви змінити І. Виговського на більш зручного і податливого гетьмана. Одним із проявів такої політики стала підтримка полтавського полковника М. Пушкаря, який у 1658 р. виступив проти гетьмана Івана Виговського, фактично розпочавши громадянську війну. Сербин, будучи одним із найближчих до Виговського старшин, взяв участь у військовому поході проти Мартина Пушкаря та придушенні виступу козаків Полтавського полку. А в серпні 1658 р. він брав участь у поході Данила Виговського на Київ з метою звільнити місто від московських військ.
На початку осені 1658 р. наказний гетьман Д. Виговський направив війська кількох полків, зокрема Брацлавського на чолі з І. Сербином, під Мотовилівку. 15 вересня відбулась битва під Васильковом, в ході якої Сербин потрапив у московський полон. Про його звільнення згодом клопоталися гетьмани І. Виговський та Ю. Хмельницький. [1, с. 8] У 1660 р. (за припущенням І. Крип'якевича не раніше другої половини 1660 р.) Сербин звільнився з московського полону [4, с. 86].
У кінці 1664 року Іван Сербин знову очолив Брацлавський полк. Оскільки Брацлав у цей час був захоплений Тетерею, то Сербину довелось закріпитися в Умані. У настановах послам, які відправлялися до московського царя в січні 1665 року Іван Брюховецький велів, повідомляючи, про становище в Гетьманщині: «О Иване Сербине, объявять, что в Брясловщину его послано было, и ныне Тетеря изменник прежде в Брясловль вбежал и людей, от недания помочи в отчаянии будучих, скоро прельстил; однако же Иван Сербин, в Умани будучи промисл чинить и уже город Торговицу его царскому пресветлому величеству приобрели» [5, с. 332].
Згодом у листі до московського царя, датованому кінцем березня 1665 року, Брюховецький повідомляв про складне становище Івана Сербина в протистоянні з поляками: «…против неприятелей, сколько мочи есть, воюет…», водночас прохаючи про надання військової допомоги з боку Москви: «… только бы помощи от вас великого государя, от вашего царского пресветлого величества…» [1, с. 263]. Однак, ситуація нагадувала 1654—1655 роки, коли Брацлавський полк на чолі з М. Зеленським, спільно з іншими полками, захищав Брацлавщину від польсько-татарського спустошення, натомість допомога, за якою Хмельницький неодноразово звертався до царя, не надходила.
У березні-квітні 1665 р. війська польського командувача Станіслава Яна Яблоновського штурмували добре укріплену Умань, яка слугувала осідком брацлавського полковника. У боях з поляками І. Сербин від «кули лядской неприятельской голову сложил».
Іван Сербин став помітною постаттю в історії козацької держави. Він був вірним сподвижником гетьмана Івана Виговського і, двічі обіймаючи уряд брацлавського полковника, доклав зусиль для оборони Брацлавщини від польської експансії.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.