СвабгаваЗ Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia Свабгава (санскр., від «sva» — власне і «bhāva» — природа, сутність), також відома як сабхава — означає в індуїзмі та буддизмі «власну природу»[1][2], «невіддільне існування»[3] людини чи речі.
Свабгава (санскр., від «sva» — власне і «bhāva» — природа, сутність), також відома як сабхава — означає в індуїзмі та буддизмі «власну природу»[1][2], «невіддільне існування»[3] людини чи речі.