Loading AI tools
стародавня та ранньосередньовічна іра́нська держа́ва З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іра́нська держа́ва (Ērān-shahr) — у 224—651 монархічна зороастристська держава в Ірані. Остання доісламська іранська держава. Керувалася династію Сасанідів. Столицями були міста Істахр (224—226) і Ктесифон (226—637). Виснажилася під час ірано-візантійської війни (602—628). Поступово захоплена і знищена арабськими мусульманськими військами (633—654).
Держава Сасанідів | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 224 |
---|---|
Названо на честь | Дім Сасана |
Катойконім | Sassanian і Persian |
Засновник | Ардашир І |
Офіційна мова | середньоперська мова, парфянська мова, койне і арамейська мова |
Культура | Великий Іран |
Континент | Азія і Африка |
Столиця | Істахр і Ктезифон |
Форма правління | феодальна монархія і монархія |
Посада голови держави | Король королів, Династія Сасанідів[d] і Emperor of Persia (Sassanid Empire)d |
Кількість населення | 40 000 000 осіб |
Наступник | Праведний халіфат, Qarinvand dynastyd, Zarmihridsd, Дабуїди, Masmughans of Damavandd і Баванди |
На заміну | Kingdom of Persiad, Парфія і Елімаїдаd |
Мова комунікації | середньоперська мова, арамейська мова, хорезмійська мова, арабська, давні південноаравійські мови, грузинська, Сванська мова, Грабар, парфянська мова, койне і авестійська мова |
Час/дата припинення існування | 651 |
Площа | 3 500 000 км² |
Офіційна релігія | зороастризм, Маніхейство, Мітраїзм, християнство, Анатолія, Мала Азія, буддизм, араби, іслам, юдаїзм, індуїзм і Мандеїзм |
Роботи в колекції | Національна галерея Вікторії |
Держава Сасанідів у Вікісховищі |
Держава Сасанідів прийшла на зміну Парфянській династії Аршакідів і була однією з головних сил на Близькому Сході і в Середній Азії. Конкурувала за контроль над територіями з Римською імперією, а після розподілу останньої — зі Східною Римською імперією, пізніше Візантією.
Правляча династія Сасанідів була заснована Ардаширом I після перемоги над парфянським царем Артабаном V (перс. اردوان Ardavan) з династії Аршакідів. Останнім Сасанідським шахіншахом (Царем царів) був Єздігерд III (632—651), який зазнав поразки в 14-річній боротьбі з Арабським халіфатом.
Найбільшого розквіту імперія досягла при правлінні Хосрова I Ануширвана, а найбільшого, хоча й короткочасного, розширення кордонів досягла під час правління Хосрова II Парвіза (Абарвеза, Апарвеза, «Переможного») — онука Хосрова I Ануширвана та сина Ормізда III, і включала землі нинішніх Ірану, Іраку, Азербайджану, Вірменії, Афганістану, східну частина сучасної Туреччини та частини нинішніх Індії, Сирії, Пакистану. Також влада Сасанідів частково поширювалася на Кавказ, Центральну Азію, Аравійський півострів, Єгипет, землі нинішніх Йорданії, Ізраїлю та Палестини. Таким чином, сасанідський Іран майже досяг меж держави Ахеменідів.
У середині VII століття імперію Сасанідів знищив та поглинув Арабський халіфат.
З часів Шапура II окрім титула шахіншах правителі носили давній титул каві (був у Давньобактрійському кавійстві), чим намагався означити давність своєї династії, пов'язавши її з легендарними Кеянідами.
Сасан • Папак • Ардашир І • Шапур I • Ормізд I • Бахрам I • Бахрам II • Бахрам III • Нарсе • Ормізд II • Шапур II • Ардашир II • Шапур III • Бахрам IV • Єздигерд I • Бахрам V • Єздигерд II • Ормізд III • Пероз • Балаш • Кавад I • Замасп • Хосров I Ануширван • Ормізд IV • Бахрам VI • Хосров II Парвіз • Кавад II • Арташир III • Фаррухан Шахрвараз • Борандохт • Азармедохт • Єздигерд III
Структура перської армії може бути охарактеризована за двома критеріями: за родами військ та за етнічним складом. Основну ударну силу перської армії становила кіннота.
Діяв у Перській затоці, Аравійському морі, Червоному морі та короткочасно в Середземному та Мармуровому морях.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.