Санаксарський монастир
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Санакса́рський монасти́р — православний монастир в Краснослобідській єпархії Мордовської митрополії Російської православної церкви (Республіка Мордовія, Темников, до 1918 року був у Тамбовській єпархії).
 | |
| 54/39/11/N/43/9/56/E | |
| Розташування | Темников Республіка Мордовія |
|---|---|
| Конфесія | православ'я |
| Тип монастиря | Чоловічий монастир |
| Відомі насельники | преподобний Феодор Санаксарський, преподобносповіднік Олександр Санаксарський, схиігумен, ієронім Верендякін, єпископ Нарвський і Причудський Лазар |
| Настоятель | Іннокентій Руденко |
| Стан | Монастир єпархіального підпорядкування, діючий |
| sanaksar.ru | |
 | |
 Санаксарський монастир у Вікісховищі | |
Заснований у 1659 році за царювання Олексія Михайловича в трьох верстах від повітового міста Темникова (зараз Темниковському районі Мордовії), на лівому березі річки Мокші. Місце під майбутню обитель дав житель міста Темникова дворянин писар Лука Євсюков, який запросив зі Старо-Кадомського монастиря першого будівельника і настоятеля ігумена Феодосія, який побудував у 1676 році, з благословення Патріарха Московського Іоасафа II, перший храм обителі на честь Стрітення ікони Божої Матері Володимирської.
Назву свою монастир отримав від розташованого під його стінами невеликого озера Санаксар (що на місцевому діалекті означає буквально: «лежаче в болотистій улоговині на височині»). Проіснувавши близько ста років, Санаксарська обитель від нестачі коштів і братії запустіла і була приписана до Саровської пустині, в момент найбільшого її розквіту.
Період відновлення обителі пов'язаний з ім'ям Феодора Ушакова (настоятель 1764-1774).
За найвищим наказом від 7 березня 1765 року Санаксара почала іменуватися монастирем.
Поряд з Саровом Санаксарський монастир був у ті роки духовним центром Росії, мав багато сановитих шанувальників в Санкт-Петербурзі і Москві.
27 травня 1915 року настоятелем обителі був обраний Олександр Уродов, який був зміщений братією в березні 1918 року і узятий під варту[1]; згодом він був настоятелем Свіязької Макаріївської пустині і намісником Седмієзерної пустині (8 вересня 2001 року в селі Соболєві були знайдені його мощі, які були перенесені в монастир).
У жовтні 1929 року монастир був остаточно закритий більшовицькою окупаційною владою.
Постановою Ради міністрів Мордовії від 7 травня 1991 року будівлі колишньої обителі були передані Саранській єпархії[2]. 26 травня 1991 року, в день Святої Трійці, намісник монастиря архімандрит Варнава Сафонов зробив першу літургію.
6 червня 2001 помер старець схиігумен Ієронім Верендякін, що трудився в обителі, шанований деякими[3].
На території монастиря знаходиться лісопильний комплекс і цех з виробництва свічок.
Санаксарський монастир включений в проект маршруту Золоте кільце Росії.
23 жовтня 2014 Священний Синод Російської православної церкви затвердив на посаді священноархимандрита Климента, єпископа Краснослобідського і Темниковського[4].
 |
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
