![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2b/Funda%25C3%25A7%25C3%25A3o_da_Nacionalidade_%2528Tratado_de_Zamora%2529_-_Jardim_1.%25C2%25BA_de_Dezembro%252C_Portim%25C3%25A3o.png/640px-Funda%25C3%25A7%25C3%25A3o_da_Nacionalidade_%2528Tratado_de_Zamora%2529_-_Jardim_1.%25C2%25BA_de_Dezembro%252C_Portim%25C3%25A3o.png&w=640&q=50)
Саморський договір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Само́рський до́говір (ісп. і порт. Tratado de Zamora) — міждержавна угода Леонського королівства та Португалії про припинення війни та визнання останньої королівством. Підписаний 5 жовтня 1143 року в , в кафедральному соборі міста Самора, леонським королем Альфонсо VII та португальським королем Афонсу І в присутності свідка, папського легата кардинала Гвідо да Віко[1]. Укладанню договору передувало самовільне прийняття королівського титулу в 1139 році Афонсу І, що тоді був португальським графом; його коронація бразьким архієпископом Жуаном Пекуліаром, а також португальсько-леонська війна, що завершилася перемогою Афонсу в битві при Валдевеші 1141 року. Умови договору були такі:
- Леон і Португалія припиняють ворожнечу й встановлюють тривалий мир.
- Леон визнає своє колишнє Португальське графство королівством.
- Альфонсо VII визнає колишнього португальського графа Афонсу І королем Португалії.
- В якості імператора усієї Іспанії Альфонсо VII залишається сюзереном Афонсу І.
- Афонсу І обіцяє стати васалом Святого Престолу й сплачуватиме щорічну данину золотом[2].
Саморський договір | |
---|---|
![]() | |
Тип | міжнародний договір |
Підписано | 5 жовтня 1143 |
Місце | Самора, Леонське королівство |
Умови | визнання Португалії королівством |
Сторони | Португальське королівство і Леонське королівство |
![]() |
Святий Престол визнав самостійність Португалії в Саморі, але визнання королівського титулу Афонсу І та його васалітету затягнулося. До 1179 року португальські державці та єпископи вели переговори з Римом[3]. Вони закінчилися виданням Олександром III папської булли «Manifestis Probatum», в якій португальський монарх визнавався королем і васалом Святого Престолу[4].