Са́жень (д.-рус. сѧжень від прасл. *sęgъ, *sęženь, утвореного від *sęgati — «сягати»)[1] — давньоруська одиниця вимірювання відстані, площі та об'єму. Кубічний сажень також називався сяг[2].
- За Петра І російські міри довжини прирівняли до англійських. Один російський аршин дорівнював 28 англійським дюймам. Тобто 3 аршини дорівнювали 7 англійським футам, що становить 213,36 см. Проте Л. Сєдова стверджує, що досі не знайдено документів, котрі б це потверджували[3].
- У XVIII столітті відбулась уніфікація метрології в Гетьманщині відповідно до російських стандартів, адже вже на початку XVIII століття російська адміністрація була зацікавлена в упорядкуванні мір. У 1736—1742 роках працювала «Державна комісія мір та ваги», котра опікувалась уточненням мірчих стандартів та поширенням їх по всій імперії. Відтоді на Лівобережній Україні почали використовувати казенний сажень.
- Від 11 жовтня 1835 року, згідно з указом Миколи I «Про систему російських мір і вагів», було додатково прирівняно довжину сажня до довжини 7 англійських футів, тобто рівно до 2,1336 метра.
- З введенням 1924 року в СРСР метричної системи вимірів сажень вийшов з ужитку.
Види сажня
- Триліктевий = 182,88 см
- Триаршинний (казенний) = 213,36 см
- 2,5-аршинний (маховий) = 182 см (маховий — відстань між пальцями розкинутих рук)
- Чотириаршинний = 4 аршини = 284,48 см
- Косовий сажень = від кінця пальців рук до кінця пальців ніг = приблизно 248 см
- Малий сажень = від витягнутої на рівень плеча руки до підлоги ≈ 142,4 см
- Морський сажень = 6 англійських футів = 182,88 см
- Грецький сажень ≈ 6 англійських футів 1 дюйм = 185,42 см. Оргійя — грецький маховий сажень.
- Гірничий сажень — (лат. «passus») — дорівнює трьом ліктям (близько 1,6 м). Лахтер — німецький гірничий сажень, який дорівнював за часів Агріколи близько 1,7 м[4].
- Квадратний сажень — дорівнювала 9 квадратним аршинам, 49 квадратним футам, 2304 квадратним вершкам або 7056 квадратних дюймів.