Рудник

Рудни́к, рідко ру́дня^[1][2] — гірниче підприємство, копальня шахтного типу, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом^[3]. В Україні застосування терміну «рудник» для таких підприємств є рівнозначним із терміном «шахта»^[4][5]. До XX століття рудниками називали також вугільні шахти.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рудня (значення).

Може об'єднувати кілька суміжних шахт або розрізів із загальним комплексом споруд (на поверхні) і допоміжних цехів. Є металеві, соляні та інші рудники.

Загальна характеристика

Рудник, як і шахта, має наземні споруди: копри, надшахтні будівлі, склади і систему підземних гірничих виробок, призначених для розробки родовища.

У рівнинній місцевості розкриття здебільшого здійснюється вертикальними стволами, рідше — похилими. В гористій місцевості основні виробки, що використовуються для розкриття — штольні.

Найглибші рудники світу знаходяться в Індії (копальня «Чемпіон-Риф») та в ПАР: «Тау-Тона», «Вітватерсранд» (глибина понад 4,5 км). В Україні найглибші рудники: «Батьківщина» (м. Кривий Ріг) (на 2010 р. — понад 1520 метра), «Гвардійська» (Кривий Ріг) (1430 м).

Див. також

• Шахта
• Копальня
• Рудня

Примітки

1. Рудня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Рудня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.. — Т. 4, С. 85]
3. Гірничий Закон України
4. Правила безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом
5. У 19 ст. рудниками називали великі вугільні підприємства, шахтами або копальнями — середні та малі, з невеликою кількістю робітників і простими технічними засобами

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування