Родючість ґрунту
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Родю́чість ґру́нту — характеристика ґрунту, визначає його здатність підтримки великої кількості рослинного життя. Термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.
Ґрунт є відносно невідновлюваним ресурсом, оскільки його регенерація відбувається через хімічні та біологічні процеси вивітрювання гірських порід, що вимагає геологічних масштабів часу. Діяльність людини, така як [[урбанізація], вирубка лісів та індустріалізація, може призвести до ерозії та виснаження ґрунту. Для утворення нового ґрунту може знадобитися від сотень до тисяч і більше років для формування нового ґрунту, що робить його невідновлюваним ресурсом. Але комплексний підхід може відновити родючість ґрунту.[1][2]
Еталон родючого ґрунту (найродючіший ґрунт) — чорнозем. Він поширений на території України.
Родючий ґрунт зазвичай характеризується такими властивостями:
- Містить здорову екосистему мікроорганізмів та грибків, корисних для росту рослин.
- Багатий на головні елементи, необхідні для живлення рослин: азот, фосфор і калій.
- Містить органічну речовину ґрунту, що покращує його структуру, здоров'я екосистеми та допомагає утриманню вологи.
- Містить достатню кількість мікроелементів, таких як бор, хлор, кобальт, мідь, залізо, магній, марганець, молібден, сірка і цинк.
- Кислотність в діапазоні pH від 6,0 до 7,8.
- Добра структура, що забезпечує необхідний дренаж.
- Велика товщина верхнього шару ґрунту з непошкодженою протягом тривалого часу структурою.
- Містить здорову екосистему мілких ґрунтових тварин.
У сільському господарстві родючі ґрунти зазвичай отримуються за допомогою ряду мір збереження та меліорації ґрунтів.
Родючість ґрунту основний фактор сільськогосподарського виробництва, однак при інтенсивному використанні ґрунту показники і здатність забезпечувати речовинами сільськогосподарські рослини на початку велике, але з часом скорочується через виснаження ґрунтового запасу поживних речовин. Щоб продовжити сільськогосподарське виробництво землекористувачі вносять добрива, що містять поживні речовини, однак, це може погіршити здоров'я екосистеми ґрунту і, як наслідок, — погіршити родючість[3]. Певна частина застосованих добрив не діє безпосередньо на рослини та організми чи воду, й адсорбується та накопичується в ґрунті, що виділяє побічні речовини протягом тривалого періоду та порушує здоров'я нормальної екосистеми ґрунту і якість продукції.
За статистикою, в світі кожну 1 хвилину втрачається придатний ґрунт площею 30 футбольних полів. 70% ґрунтів нашої планети вже знищено. З такою швидкістю на Землі придатний для землеробства ґрунт закінчиться за 60 років.[3]