Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рене́ Ґосінні́ (фр. René Goscinny; *14 серпня 1926 — †5 листопада 1977) — французький письменник та видавець польсько-єврейського походження, один з авторів коміксу про Астерікса.
Рене Ґосінні | |
---|---|
фр. René Goscinny | |
Ім'я при народженні | фр. René Goscinny |
Народився | 14 серпня 1926[1][2][…] V округ Парижа, Париж, Франція[3][4] |
Помер | 5 листопада 1977[2][5][…] (51 рік) XVII округ Парижа, Париж, Франція[4] ·інфаркт міокарда[6] |
Поховання | цвинтар дю Шатоd |
Країна | Франція[7] |
Діяльність | сценарист, режисер, продюсер, актор |
Галузь | комікс |
Відомий завдяки | письменник і видавець |
Знання мов | французька[2][8] |
Заклад | Sud-Ouestd, Спіруd і Piloted |
Роки активності | 1946[7] — 1977[7] |
Magnum opus | Астерікс, Щасливчик Люк і Le Petit Nicolasd |
Посада | головний редактор |
Батько | Stanislaus Goscinnyd |
Мати | Anna Goscinnyd |
Діти | Anne Goscinnyd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0331453 |
Народився 14 серпня 1926 року в Парижі, у родині польсько емігрантів єврейського походження. Батько, Станіслав Симха Ґосцінний (Ґосцінний — у перекладі з польської «Гостинний»; *1887 — †1943) — третій син варшавського рабина Абрама Ґосцінного. Приїхав до Парижу у 1906 році — студіювати хімію і стати інженером. Мати — Анна Бересьняк-Ґосьцінна (*1889 — †?), народилася у Ходоркові (тепер — село на Житомирщині) у сім'ї видавців. За іншими даними — у містечку Ходорів на Галичині (тоді — Бібрський повіт Австро-Угорщини, тепер — Стрийський район Львівської області України)[9]. Була змушена покинути рідне село (чи містечко) через постійні єврейські погроми. Родина Березняків оселилася в Парижі у 1912 році. Батько Ганни, Лазар Абрам Березняк, відкрив друкарню на вулиці Лаґранж, 12 (5-й район). Він спеціалізувався на тиражуванні різних газет і журналів мовою їдиш, а також — російською та українською мовами (у тому числі, видавав український тижневик «Тризуб» від липня 1936 року і до його закриття у 1940 році — через німецьку окупацію Франції; після закінчення війни друкарня Березняка друкувала також журнал «Громада»).
Батьки Рене знайомилися в Парижі. Одружилися — у 1919 році.
У 1927 році батько отримав роботу інженера-хіміка в Аргентині і сім'я переїхала. Рене навчався в Буенос-Айресі у французькій школі. 1943 року батько несподівано помер. 17-річний хлопець, який щойно закінчив школу, мусив заробляти на життя і утримувати сім'ю. Працював помічником бухгалтера, молодшим художником в рекламному агентстві. З часом змінив своє прізвище на Ґоссіні.
У 1945 році, разом з мамою, перебрався до Нью-Йорка, де мешкав брат мами — Борис. Працював в марокканській імпортно-експортній фірмі перекладачем[9]. Тут Рене мали призвати до американської армії, але він вирішив служити у Франції й поїхав у Європу, а по закінченні служби — повернувся до Нью-Йорка. Під час армійської служби — був художником полку.
Повернувшись з армії у 1948 році, став головним художником невеликого видавництва «Kunen Publishers», в якому вийшли чотири його книжки для дітей.
У 1951 році — знову їде в Париж як кореспондент одного з нью-йоркських інформаційних агентств. Працював журналістом, автором текстів і малюнків для різних видань.
У 1955 році, разом з Жаном Мішелем Шарльє і Альбером Удерзо, заснував видавництво «Edipress/Edifrance», що випускало журнали з коміксами. У цей час познайомився з багатьма знаменитими авторами коміксів, перш за все, з Морісом де Бевереном, автором коміксу «Щасливчик Люк», для якого Ґоссіні писав тексти з 1955 до 1977 року.
У 1959 році «Edipress/Edifrance» відкрив новий журнал — «Pilote». Для першого номера цього журналу Ґоссіні розробив свій найвідоміший комікс-серіал «Астерікс». Паралельно — малював або писав тексти для багатьох інших серіалів, під псевдонімом Д'Агостіно. У співпраці з Жаном-Жаком Семпе писав розповіді про маленького Ніколя.
Помер 5 листопада 1977 року, через серцевий напад[10].
Рене Ґоссіні також є автором кумедних оповідань про маленького Ніколя. Історія їх створення почалася в 1950-ті роки, коли Рене Ґоссіні вирішив написати текст до невеликих гумористичних малюнків, автором яких був друг Рене — художник Жан-Жак Семпе. Таким чином вийшли кумедні розповіді і веселі історії про доброго бешкетника, його приятелів і школу, які полюбили діти багатьох країн світу[10].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.