Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Астері́кс і Обелі́кс проти Це́заря» (фр. Astérix et Obélix contre César) — кінокомедія 1999 року режисера Клода Зіді за мотивами відомих коміксів Рене Госіні та Альбера Удерзо про вікінгів Астерікса та Обелікса. Продовження — «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра» (2002), «Астерікс на Олімпійських іграх» (2008) та «Астерікс і Обелікс у Британії» (2012).
Астерікс і Обелікс проти Цезаря | |
---|---|
фр. Astérix & Obélix contre César | |
Жанр | комедія, пригоди, сімейний |
Режисер | Клод Зіді |
Продюсер | Клод Беррі |
Сценарист | Рене Госіні Жерар Лаузіріа |
У головних ролях | Крістіан Клав'є Жерар Депардьє Роберто Беніньї Летиція Каста |
Оператор | Тоні Пірс-Робертс |
Композитор | Жан-Жак Гольдман Роланд Романеллі |
Монтаж | Ерве де Луз |
Художник | Jean Rabassed[1][2] і Ari Hantked[2] |
Кінокомпанія | Katharinad[1][2] і Renn Productionsd[1][2] |
Дистриб'ютор | Pathé |
Тривалість | 105 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція Італія Німеччина |
Рік | 1999 |
Дата виходу | 3 лютого 1999 |
Кошторис | 274 млн. FRF |
Касові збори | 501.4 млн. FRF |
IMDb | ID 0133385 |
Наступний | «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра» (2002) |
asterix.com/asterix-au-cinema/les-films-live/asterix-et-obelix-contre-cesar/ | |
Астерікс і Обелікс проти Цезаря у Вікісховищі |
На момент релізу фільм став найдорожчим у французькому кінематографі всіх часів, що робить його найдорожчим у Франції протягом ХХ століття. Пізніше перевершений фільмом «Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра» в 2002 р.
Теглайн: «Галли повстають!»
Вся Європа підкорилась Цезарю, в тому числі і Галлія — окрім одного села. Його населяють непереможні галли, таємниця яких в напої сили, який варить друїд Панорамікс. Після того, як вікінги Астерікс та Обелікс вигнали римських збирачів податків, Цезар вирішив сам провчити непокірних і рушив на село військом.
Радник імператора, підступний Детрігнус знаходить спосіб здолати галлів. Для цього він викрадає Панорамікса під час щорічного з'їзду друїдів. Тепер робити чарівний напій галлам нема кому, а запасів зробленого раніше надовго не вистачить. Але Детрігнус переслідує куди амбіційніші цілі: він хоче дізнатися таємницю напою і скористатися ним для захоплення влади в Римі.
Астерікс та Обелікс вирішують врятувати друга. Переодягнувшись в обладунки римського легіонера, Обелікс (під іменем «Обелус») відводить нібито полоненого ним Астерікса в табір римлян. За це Детрігнус робить Обелуса своїм наближеним. Астерікс та Панорамікс готують зілля, збираючись випити його самим і втекти з полону. Але Детрігнусу вдається перехопити казанок у полонених галлів. Тепер він отримує велику силу і разом із Обелусом скидає Цезаря.
Гнус вирішує позбутися галлів за допомогою гладіаторських ігор. Спритний Астерікс проходить пастки з крокодилами та павуками, і добирається до трибуни диктатора щоби крикнути Обеліксу, хай той виходить з ролі. Разом друзі пробиваються до виходу, прихопивши зі собою невідомого полоненого в масці.
Після повернення в село галли виявляють, що звільнили Цезаря. Тепер Цезар їх вимушений спільник. У Панорамікса не залишилось інгредієнтів для еліксира сили, і він вирішує вдатися за допомогою до свого прадіда, відлюдника. Старий відлюдник задає трьом друзям загадки, поки інші галли насилу відбиваються він римлян. Добившись від дідуся флакону із особливим інгредієнтом — молоком єдинорога — Панорамікс додає його в зілля, і воно окрім збільшення сили тепер створює двійника. Армія однакових Астеріксів та Обеліксів розносить легіони Детрігнуса і повертає їх в підпорядкування Цезарю. А Цезар в свою чергу оголошує село галлів спільниками римлян.
За допомогою зілля роздвоєння Обелікс пробує вирішити проблему в своєму особистому житті. Його кохана Фальбала кохає іншого, і сприймає товстуна не більше ніж як друга. Він вирішує створити двійника Фальбали, щоби поділити її із суперником, але виявляється, що дія цього зілля недовговічне. Велетень залишається не при справах.
В одній зі сцен масовка повинна була за сюжетом сильно кричати і поводитися, як божевільні. Проте знімальна команда спочатку не могла змусити людей бути досить голосними і дикими. Тоді режисер вирішив розділити їх на дві групи: фанати несприятливих німецьких футбольних команд були виставлені один проти одного. Це спрацювало настільки ідеально, що люди казилися навіть після того, як зняли необхідні сцени.
Під час зйомок використовувався підроблений і справжні алігатори. Щоб заспокоїти алігаторів внизу, вони регулярно поливалися холодною водою. Для певної сцени каскадеру Жерара Депардьє треба було стрибати на фальшивого алігатора. Проте каскадер зробив помилку і стрибнув на реального алігатора. На щастя, йому вдалося піти досить швидко без шкоди для себе і тварини.
У фільмі близько 100 реальних павуків. Знімальна команда зробила їх нешкідливими, поставивши віск на їх зуби. Щовечора їх рахували, до кінця знімального процесу деякі з них втекли. Більшість загинули через холод, але один павук вижив і пізніше був знайдений на знімальному майданчику. Місцеві пожежні вирішили зберегти його для себе в ролі талісмана.
Саундтрек від Жана-Жака Гольдмана і Роланда Романеллі.
Рейтинг на сайті IMDb — 5,8/10.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.