Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ремо Джадзотто (італ. Remo Giazotto; нар. 4 вересня, 1910, Рим — пом. 26 серпня, 1998, Піза) — італійський музикознавець ХХ століття, автор друкованих творів, присвячених композиторам доби бароко. Професор, викладач історії музики в університеті міста Флоренція. Сам був композитором, що старанно приховував.
Ремо Джадзотто | |
---|---|
італ. Remo Giazotto | |
Ім'я при народженні | Remo Giazotto |
Народився | 4 вересня 1910 Рим, Італія[1] |
Помер | 26 серпня 1998 (87 років) Піза, Тоскана, Італія[2][1] |
Поховання | Кампо Верано[3] |
Громадянство | Італія |
Національність | італієць |
Діяльність | музикознавець, викладач, автор книг з історії музики |
Знання мов | італійська[4][5] |
Заклад | Національна академія Санта-Чечілія і Флорентійський університет |
Magnum opus | Адажіо Альбіноні |
Діти | Adalberto Giazottod |
Народився в Римі. Джадзотто отримав добру освіту — спочатку в Мілані, де опановував фортепіанну гру і композицію, а згодом в місті Генуя, де в місцевому університеті вивчав літературу і філософію. Декілька років працював в різних музичних журналах Італії. У 1967 році він став одним з директорів «Нового італійського музичного журналу». У 1949 році Джадзотто отримав посаду директора камерної музики програм RAI (італійське радіо), а у 1966 році був директором міжнародних програм, організованих «Європейським мовним союзом».
Як історик музики Ремо Джадзотто у 1957—1969 роках викладав в Університеті міста Флоренція як професор історії музики.
Ремо Джадзотто — автор декількох книг з історії музики. Він також написав життєписи багатьох італйських композиторів доби італійського бароко, серед яких — Томазо Альбіноні, Алессандро Страделла, Антоніо Вівальді, Джованні Баттіста Віотті та ін.
Музикознавець Джадзотто отримав популярність у 1958 році після введення в музичний обіг нібито невідомого твору Томазо Альбіноні, сучасна назва якого — Адажіо Альбіноні.
Висока мистецька вартість твору привернула увагу як до самого твору, так і до життєпису композитора Альбіноні. Музикознавці Німеччини зробили спробу дослідити інвентарні описи загиблої у роки Другої світової війни Дрезденської державної бібліотеки. Але там не знайдено відповідного твору Альбіноні.
В мистецтві країн Європи посіли відповідне місце мистецькі містифікації. Їх початок губиться в італійському відродженні і набуває поширення в добу маньєризму.
Містифікаціями в скульптурі були ранні твори Мікеланджело, що видавав їх за античні оригінали, випадково ним знайдені. Містифікацією, що хвилювала науковців декількох століть, була творча діяльність Роджера Меннерса, що працював під псевдонімом реальної людини — відомий як Вільям Шекспір. Серед новітніх літературних містифікацій — твори Оссіана, поетеси Клари Газуль.
Адажіо Альбіноні — ймовірно, ще одна розкішна мистецька містифікація кінця ХХ століття.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.