Регламент (Європейський Союз)

Регла́мент (англ. Regulation) — нормативно-правовий акт Європейського Союзу^[1], який підлягає негайному виконанню як закон в усіх державах-учасницях одночасно.^[2][3] Регламенти відрізняються від директив, як мінімум за принципами їх транспонування у національне законодавство держав^[en]. Регламенти приймаються шляхом різних законодавчих процедур, залежно від сфери їх застосування. Незважаючи на свою назву, регламенти є основним результатом законотворчої діяльности інституцій ЄУ, а не регулятивним делегованим законодавством^[en]; як такі, їх часто називають «актами» («законами»), наприклад, Акт про цифрові послуги^[en], Акт про цифрові ринки^[en] тощо.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Регламент.

Правові основи

Правове підґрунтя прийняття регламентів передбачені у Статті 288 Договорів Європейського Союзу.^[4]

Стаття 288

Для виконання повноважень інституції Європейського Союзу ухвалюють регламенти, директиви, рішення, рекомендації та висновки.

Регламент має загальне застосування. Він є обов’язковим у повному обсязі та повинен прямо застосовуватися в усіх державах-членах.

Директива є обов’язковою щодо результату, якого необхідно досягти, для кожної держави-члена, якій її адресовано, проте залишає національним органам влади вибір форми та засобів.

Рішення є обов’язковим у повному обсязі. Якщо рішення визначає тих, кому воно адресовано, воно є обов’язковим лише для них.

Рекомендації та висновки не є зобов’язальними.

Рада ЄС може делегувати свої повноваження щодо прийняття законодавства Комісії та, залежно від сфери та обраної законодавчої процедури, обидві інституції можуть приймати закони.^[2] Існують Регламенти Ради та Регламенти Комісії. Стаття 288 не розділяє законодавчі акти та адміністративні акти, як це зазвичай вирішується на національному рівні.^[3]

Правова сила

Регламенти в певному сенсі еквівалентні законодавчим актам держав-членів у тому сенсі, що те, що вони говорять, є законом, і їх не потрібно впроваджувати в національне законодавство за допомогою імплементаційних заходів як-от директиви. Як такі, нормативні акти становлять одну з найпотужніших форм законодавства Європейського Союзу, тому їх розробка та формулювання вимагає великої обережності.

Коли регламент набуває чинности, він має вищу юридичну силу над усіма національними законами, що стосуються того самого предмета, і подальше національне законодавство повинно відповідати цьому регламенту і прийматися з урахуванням його положень. Хоча державам-членам заборонено маскувати пряму дію^[en] нормативних актів, загальноприйнятою практикою в держав-членів є ухвалення змін до законодавства, що стосується наслідків, пов'язаних із набранням чинности регламентом.

Хоча регламенти мають пряму дію, Конституційний суд Королівства Бельгія постановив, що міжнародні інституції, такі як Європейський Союз, не можуть відступати від національної ідентичности, закріпленої в політичних і конституційних засадах держави, або основних цінностей захисту Конституції Королівства Бельгія.^[5]

Типи

Назва	Приклад назви регламенту	Приклад ELI
Регламент Європейського Парламенту та Ради ЄУ	Регламент (ЄС) № 524/2013 Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2013 р. про онлайн-розв'язання споживчих спорів і внесення змін до Регламенту (ЄС) № 2006/2004 і Директиви 2009/22/ЄС (Положення про споживче ODR)	http://data.europa.eu/eli/reg/2013/524/oj
Регламент Ради Європейського Союзу	Регламент Ради (ЄС) № 1346/2000 від 29 травня 2000 року про процедури банкрутства	http://data.europa.eu/eli/reg/2000/1346/oj
Регламент Європейської комісії	Регламент Комісії (ЄС) № 2257/94 від 16 вересня 1994 року, що встановлює стандарти якості для бананів (Текст стосується ЄЕЗ)	http://data.europa.eu/eli/reg/1994/2257/oj
Імплементаційний регламент Європейської комісії	Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) № 923/2012 від 26 вересня 2012 року, що встановлює загальні правила польотів та експлуатаційні положення щодо послуг і процедур у аеронавігації та вносить зміни до Імплементаційного регламенту (ЄС) № 1035/2011 та Регламенту (ЄС) № 1265 /2007, (ЄС) № 1794/2006, (ЄС) № 730/2006, (ЄС) № 1033/2006 та (ЄС) № 255/2010 Текст, що стосується ЄЕЗ	http://data.europa.eu/eli/reg_impl/2012/923/oj

Див. також

• Перелік регламентів Європейського Союзу^[en]
• EUR-Lex

• Директива
  • Рамкова директива
  • Перелік директив Європейського Союзу^[en]
• Рішення
• Рекомендація
• Думка (Висновок)
• Рамкове рішення (скасовано)
• Перелік рішень Європейського Суду Справедливості^[en]

Примітки

1. Nanda, Ved P. (1996). Folsom, Ralph Haughwout; Lake, Ralph B. (ред.). European Union law after Maastricht: a practical guide for lawyers outside the common market. The Hague: Kluwer. с. 5. The Union has two primary types of legislative acts, directives and regulations
2. Christine Fretten; Vaughne Miller (21 липня 2005). The European Union: a guide to terminology procedures and sources (PDF). UK House Of Commons Library, International Affairs and Defence Section: 8. Standard Note: SN/IA/3689. Архів оригіналу (pdf) за 12 червня 2010. Процитовано 3 вересня 2009. Both the Council of Ministers and the Commission are empowered under the EC Treaty to make laws.
3. Steiner, Josephine; Woods, Lorna; Twigg-Flesner, Christian (2006). EU Law (вид. 9th). Oxford: Oxford University Press. с. 56–60. ISBN 978-0-19-927959-3.
4. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2024.
5. Rolnummers 5917, 5920, 5930 en 6127 (PDF).

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Регламент (Європейський Союз)
• UK House of Commons: Report of the EU Legislative Process and scrutiny by national parliaments.
• EUR-Lex, European Union Law database.