Loading AI tools
російський військовий діяч, герой війни 1812 року, генерал від кавалерії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Раєвський Микола Миколайович (14 (25) вересня 1771 — 16 (28) вересня 1829) — російський військовик, герой Вітчизняної війни 1812 року, генерал від кавалерії. Належав до стародавнього дворянського роду. За тридцять років бездоганної служби брав участь у багатьох найбільших битвах епохи. Після подвигу під Салтанівкою став одним з найпопулярніших генералів російської армії. Боротьба за батарею Раєвського стала одним з ключових епізодів Бородінської битви. Учасник Битви народів і взяття Парижа. Член Державної ради. Був близько знайомий з багатьма декабристами. Дружбою з Раєвським пишався О. С. Пушкін.
| Раєвський Микола Миколайович | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Раевский Николай Николаевич | ||||||||||||
 Портрет Раєвського М.М. Дж.Доу. Воєнна галерея Зимового палацу | ||||||||||||
| Народження | 14 (25) вересня 1771 Санкт-Петербург,  Російська імперія | |||||||||||
| Смерть | 16 (28) вересня 1829 (58 років) Бовтишка Чигиринського повіту Київської губернії, Російська імперія | |||||||||||
| Поховання | Розумівка | |||||||||||
| Країна | Російська імперія | |||||||||||
| Роки служби | 1786—1797, 1801, 1807—1824 | |||||||||||
| Звання |  Генерал від кавалерії | |||||||||||
| Командування | Q18408220?, Nizhny Novgorod Dragoon Regimentd, 22nd Infantry Divisiond і Q18234761? | |||||||||||
| Війни / битви | Бородинська битва, бій під Салтанівкою, Битва народів | |||||||||||
| Відносини | сини: Раєвський Олександр Миколайович (військовик), Раєвський Микола Миколайович (1801), донька:Волконська Марія Миколаївна | |||||||||||
| Рід | Раєвськіd | |||||||||||
| Діти | Волконська Марія Миколаївна, Yekaterina Rayevskayad, Раєвська Софія Миколаївна, Раєвський Олександр Миколайович (військовик) і Раєвський Микола Миколайович (син) | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
 Раєвський Микола Миколайович у Вікісховищі | ||||||||||||
Раєвський зі стародавнього дворянського роду, за сімейною легендою походить від вихідця з Данії графа Петра Дуніна, який оселився в 1124 році у Польщі. Син полковника, внучатий племінник князя Г. Потьомкіна. У 1774 році записаний рядовим до лейб-гвардії Преображенського полку. Раєвський двадцяти років від народження був вже полковником лейб-гвардії Семенівського полку. Брав участь у військових діях проти турків і поляків, а згодом, командуючи нижньогородським драгунським полком, був при взятті Дербента (1796). За часів імператора Павла Раєвський був тимчасово виключений зі служби. За Олександра I повернений з чином генерал-майора. Брав участь у війнах з Францією (1805 — 1807): Війна третьої коаліції, Війна четвертої коаліції; зі Швецією (1808 — 1809) і Туреччиною (1806 — 1812), проявивши величезну мужність і військовий талант.
З початком Вітчизняної війни 1812 Раєвський командував 7-м піхотним корпусом в армії Багратіона і зміг затримати французького маршала Даву, давши можливість відступити основним силам російської армії. Під час Салтанівського бою Рєвський на чолі полку підняв солдатів в атаку. За легендою, з ним поруч знаходилися його сини 17 і 11 років. Під час Бородінської битви Раєвський, зі своїм (7-м) корпусом, стояв на правому фланзі лівого крила армії, проти якого спрямовані були майже всі сили французів. Блискучий захист редуту, який отримав його ім'я, дала Раєвському гучну славу. Під Малоярославцем він разом з Дохтуровим вдало захищав калузьку дорогу; в битві під Червоним сприяв остаточної поразки наполеонівської армії. У 1813 році Раєвський брав участь у боях під Бауценом, Дрезденом, Кульмом, Лейпцигом (під час останнього був поранений кулею в груди, але залишався на коні до кінця битви). У 1814 році в битві під Бар-Сюр-Обом командував армією замість пораненого графа Вітгенштейна. Під Арсісом, після кровопролитної битви, першим увійшов до міста, а потім переслідував ворога до Парижа.
Після війни жив у Києві, про що нагадує назва вулиці на Печерську. З 1826 року був членом Державної ради.
Помер Микола Миколайович Раєвський 16 (28) вересня 1829 року у селі Бовтишка у віці 58 років. Похований він у фамільної усипальниці в селі Розумівка.
На його надгробній плиті накреслені слова: «Він був у Смоленську щит — У Парижі меч Росії.»
Автор епітафії декабрист М. Ф. Орлов.
Був одружений з онукою М. В. Ломоносова Софією Олексіївною Константиновоою (Раєвською). У шлюбі народилися двоє синів і п'ять дочок:
Сини Раєвських Олександр і Микола булі заарештовані у справі декабристів, в ході слідства приналежність їх до таємного товариства доведена не була. Обидва були звільнені з виправдувальним атестатом.[1]
Орден Святого Олександра Невського — 26 серпня 1812 року (Бородинська битва)
Золота шпага з діамантами (за захоплення Сілістрії) — 1810 рік
У Москві в Дорогомілово одна з вулиць названа на честь Раєвського.[2]
Одна з вулиць Києва носить ім'я Миколи Раєвського.[3]
Св. Хрестовоздвиженська церква в селі Розумівка (усипальниця Раєвських) внесена до реєстру пам'яток містобудування і архітектури національного культурного надбання України.[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
