Loading AI tools
залізнична станція Львівської дирекції Львівської залізниці З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ра́ва-Ру́ська — прикордонна вузлова вантажна залізнична станція Львівської дирекції Львівської залізниці. Розташована у однойменному місті Львівського району Львівської області.
Станція Рава-Руська
Львів — Рава-Руська | |
---|---|
50°13′57″ пн. ш. 23°38′12″ сх. д. | |
Дата відкриття | 6 липня |
Рік відкриття | 1884 (140 років) |
Тип | вузлова, проміжна |
Колій | 8 основних |
Платформ | 2 |
Тип платформ(и) | бічна та острівна |
Форма платформи | прямі |
Вулиця | Вокзальна |
Відстань до Києва, км | 641 |
Відстань до Львова, км | 67 |
Відстань до Червонограда, км | 55 |
Код станції | 372500 ? |
Код «Експрес-3» | 2218203 ? |
Послуги | |
Супутні послуги | Прийом та видача повагонних відправок вантажів, які допускаються до зберігання на відкритих майданчиках станцій. Прийом та видача вантажів повагонними і дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних шляхах і місцях незагального користування. Продаж квитків у міжнародному сполученні. |
Рава-Руська на Вікісховищі | |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Старі світлини станції «Рава-Руська» (1914—1915) | |
Будівля депо, відновлене 2-ю парковою залізничною бригадою. Галиція. ст. Рава-Руська (серп.1914 — квіт.1915) | |
Рава-Руська — Червоноград | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Львів — Гребенне | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Дільниця Рава-Руська — Ярослав | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Є вузловою станцією на сходженні чотирьох ліній: двох, що пролягають в межах України
і двох, що прямують до Польщі
Залізничний вузол неелектрифікований, можливість електрифікації не розглядається. На станції діє пункт контролю «Рава-Руська».
Станція відкрита 6 липня 1884 року у складі залізниці Ярослав — Сокаль. Після відкриття 23 жовтня 1887 року локальної залізниці Львів — Белзець. Відтак станція стала вузловою.
З 1 січня 1909 року введена фіксована плата за оренду складів. Після завершення війни вся залізниця опинилась на території Польщі, її керівництво увійшло до Польської державної залізниці (PKP) і 4 лютого 1932 року була націоналізована. Після 1945 року залізниця поділена на 73 км поміж СРСР і Польщею, а лінію до станції Рава-Руська було прокладено з шириною колії 1520 мм. У повоєнну добу значення станції як прикордонної зросло.
У червні 2017 року, під час презентації інфраструктурного проєкту «Національної транспортної стратегії до 2030 року» у Львові, обговорювалося питання про розвиток залізничного сполучення по європейській колії стандарту 1435 мм на маршруті Львів — Рава-Руська — Варшава обговорили у Львові, з метою просунення України в напрямку євроінтеграції[1]. У Раві-Руській сходяться колії шириною 1520 мм та 1435 мм — європейська колія збережена на відрізку Гребенне (Польща) — Рава-Руська[2].
15 лютого 2022 року у Львівській ОДА підписаний Меморандум про співпрацю щодо розбудови залізничної інфраструктури на території Рава-Руської міської територіальної громади. Документ має на меті закріпити й розширити співробітництво з відновлення європейської колії на ділянці Держкордон (Гребенне) — Рава-Руська. Меморандум уклали між чотирма сторонами: Львівською ОДА, Рава-Руською міською радою та Добросинсько-Магерівською сільською громадою, акціонерним товариством «Укрзалізниця». Технічне завдання проєкту передбачає капітальний ремонт європейської колії завдовжки 8 км, а також реконструкцію залізничного вокзалу у місті Рава-Руська з можливістю проводити митний контроль.
Загальний проєкт передбачає будівництво євроколії між Варшавою та Києвом через Львів. Першим його етапом має стати прокладання нового 8-кілометровї дільниці вузькоколійки між Рава-Руською та Держкордоном. Це коштуватиме 4 млн гривень. На нього за 6 років анонсували скерувати з Державного бюджету України 200 млрд гривень. Євроколія має сполучити якісними пасажирськими перевезеннями дві європейські столиці, збільшення дипломатичних, підприємницьких контактів та туризму. Загалом проєкт має стати частиною президентської програми «Велике будівництво» у напрямку оновлення «Укрзалізниці». Планується виготовити проєктно-кошторисну документацію (ПКД) у 2022 році. Замовником робіт виступає Рава-Руська міська рада. Спільно з Добросинсько-Магерівською сільською громадою вони здійснюватимуть співфінансування на виготовлення проєктно-кошторисної документації з відновлення європейської колії на ділянці Держкордон (Гребенне) — Рава-Руська та реконструкції вокзального комплексу на території Рава-Руської міської громади.
Відповідно із проєктно-кошторисною документацією, 1 млн гривень мають спрямувати на залізничний вокзал, ще 3 млн гривень — на виготовлення ПКД реконструкції залізничного сполучення від Держкордону до Рава-Руської. Найбільший вплив цей проєкт матиме звичайно на громаду та сусідню Добросинсько-Магерівську, адже це додаткова точка зв'язку залізничного сполучення з Польщею, яка нині визначається, яким чином формувати транспортні коридори. Один з них мав би передбачати вихід на Рава-Руську. Для Львівщини це означає додаткові надходження до місцевих та державного бюджетів у вигляді митних платежів, зборів, податків.
Найкоротшим та найзручнішим залізничним сполученням (завдовжки 339 км) між Варшавою та Львовом є шлях через прикордонний перехід Гребенне — Рава-Руська. Ширина сучасної залізничної колії між Львовом та Рава-Руською становить 1520 мм, в той час, як ширина колії на дільниці Рава-Руська — Гребенне — Варшава — 1435 мм. Це зумовлює потребу у перестановці візків рухомого складу, або ж пересадку пасажирів, перевантаження вантажів, що створює незручності для користувачів залізничного транспорту та технологічні перепони в організації злагодженого перевізного процесу.
Нині з Варшави до прикордонного переходу Гребенне курсують поїзда колією європейського стандарту. Від Держкордону до станції Рава-Руська також наявна євроколія, яка з 2005 року не експлуатується, перебуває у незадовільному стані та потребує капіталовкладень.
Відновлення європейської колії надалі дозволить продовжити реалізацію масштабного проєкту «Євроколія Варшава — Львів» до станції Брюховичі, який дасть можливість розвинути пасажирські перевезення, стане альтернативою іншим видам транспорту для перетину кордону та розвантажить прикордонні пункти пропуску[3].
Навесні 2023 року Львівська обласна військова адміністрація повідомила, що планується відкрити пересадковий маршрут Україна — Польща через станцію Рава-Руська. Для цього передбачалося призначити два поїзда: один з Варшави інший зі Львова, проте для того, щоб польський поїзд заїжджав на українську станцію потрібно прокласти 8 км колії європейського стандарту, а також на станції Рава-Руська відновити роботу митного посту, який не працював понад 20 років.
6 квітня 2023 року успішно завершилася тестово-випробувальна поїздка євроколією 1435 мм із Польщі до Рава-Руської. Сполучення планується відкрити для пасажирів влітку та організувати по Рава-Руській зручний пересадковий хаб між поїздами з Варшави євроколією 1435 мм та поїздами зі Львова по українській колії 1520 мм. У перспективі розглядатиметься проєкт подовження європейської колії безпосередньо до Львова[4].
15 жовтня 2023 року було відновлено рух поїзда до Варшави. Окрім того було призначено поїзд № 868/867 зі станції Коломия через Івано-Франківськ, Стрий, Львів[5]. Наразі польський перевізник використовує для перевезень дизель-поїзд SN84 з місцями 1-го та 2-го класу, проте пасажири відзначають низький рівень комфорту у поїзді.
29 березня 2024 року польський перевізник SKPL повідомив, що замінить дизель-поїзд на маршруті Варшава — Рава-Руська німецькими вагонами. Оператор SKPL закупив у DB 20 вживаних вагонів класу R109 із сидячими місцями, 5 з них вже пройшли капітальний ремонт у Німеччині та відправлені на базу SKPL Zagórzu. Передбачено, що ці вагони до травня 2024 року мають з'явитися на маршруті Варшава — Рава-Руська та будуть експлуатуватися під локомотивною тягою[6].
6 квітня 2024 року успішно завершилася тестово-випробувальна поїздка євроколією 1435 мм з Польщі до Рава-Руської. Передбачено, що залізничне сполучення євроколією заплановано відкрити для пасажирів влітку та організувати по Рава-Руській зручний пересадочний хаб між поїздами з Варшави євроколії 1435 мм та поїздами зі Львова українською колією 1520 мм. У перспективі розглядається проєкт подовження європейської колії безпосередньо до Львова[7].
До 2005 року існувало пасажирське сполучення із Польщею (курсував поїзд Рава-Руська — Варшава). З 15 жовтня 2023 року рух поїзда до Варшави був відновлений.
Нині приміські поїзди від станції Рава-Руська курсують до Львова та у зворотному напрямку[8].
Рух поїздів по станції Рава-Руська | |||
№ | Маршрут сполучення | Періодичність курсування | Примітки |
---|---|---|---|
767/768 | Варшава — Рава-Руська | Щоденно | |
767/768 | Рава-Руська — Варшава | Щоденно | |
865/866 | Коломия — Рава-Руська | Щоденно | |
865/866 | Рава-Руська — Коломия | Щоденно | |
867/868 | Коломия — Рава-Руська | Щоденно | |
867/868 | Рава-Руська — Коломия | Щоденно | |
6002/6001 | Львів — Рава-Руська | Щоденно | |
6001/6002 | Рава-Руська — Львів | Щоденно |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.