Раба (притока Дунаю)

Раба (нім. Raab; угор. Rába; словен. Raba [ˈɾáːba]^[1]) — річка в південно-східній Австрії та західній Угорщині, права притока Дунаю.

Раба
47°20′43″ пн. ш. 15°30′55″ сх. д.
Витік
• координати	47°20′43″ пн. ш. 15°30′55″ сх. д.
Гирло	Дунай
• координати	47°41′25″ пн. ш. 17°37′49″ сх. д.
Похил, м/км	Lafnitz, Pinka, Gyöngyös
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Австрія і  Угорщина
Довжина	298,2 км (185,3 миля) Шаблон:GeoQuelle
Площа басейну:	14,968 км2 (5,779 миля2)
Середньорічний стік	18±0,001 м³/с
Притоки:	Marcal
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Раба.

Географія

Її джерело знаходиться в Австрії, в декількох кілометрах на схід від Брука-ан-дер-Мура нижче пагорба Хеубоденхехе. Вона протікає через австрійські землі Штирія та Бургенланд, а також угорські повіти Вас і Дьйор-Мошон-Шопрон. Її довжина становить 298,2 км, з яких близько 100 км в Австрії.^[1] Річка впадає в Дунай на північному заході Угорщини, біля міста Дьйор. Міста уздовж Раби: Гляйсдорф, Фельдбах (як в Австрії). На ранньому кайнозої річка текла в протилежному напрямку, але тектонічний підйом перевернув цей потік.

Ім'я

Раба засвідчувалася як латинська Аррабо та грецька Арабон (грец. Ἀραβον) в давнину, як Раба і Грапа в 791 р. н., і як Рапам у 890 році. Різні сучасні назви річки походять від романського рефлексу Рабо. Назва, ймовірно, індоєвропейська, але її походження невідоме.^[2]

Раба словенців

Словенці-раби, що мешкають у долині Раби (словен. Porabje; угор. Vendvidék) — найзахідніша група угорських словенців. Долина Раби є частиною ширшого регіону Прекмур'є.^[3]

Список літератури

1. Slovenski pravopis 2001: Raba. Slovenski pravopis 2001 (словен.). Процитовано 27 травня 2023.
2. Snoj, Marko (2009). Etimološki slovar slovenskih zemljepisnih imen. Ljubljana: Modrijan. с. 339.
3. Slovenians in Hungary. Ministry of Foreign Affairs, Government of Slovenia. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 11 лютого 2011.