![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d1/Mykluho_Maklay_-_%25D0%259C%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25BB%25D1%2583%25D1%2585%25D0%25BE_%25D0%259C%25D0%25B0%25D0%25BA%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25B9_-_%25D0%259F%25D1%2580%25D0%25BE_%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B0%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D0%259D%25D0%25B5%25D1%2587%25D0%25B0%25D1%258F_%2528Cossack_song%2529_-FolkRockVideo.webm/640px--Mykluho_Maklay_-_%25D0%259C%25D0%25B8%25D0%25BA%25D0%25BB%25D1%2583%25D1%2585%25D0%25BE_%25D0%259C%25D0%25B0%25D0%25BA%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25B9_-_%25D0%259F%25D1%2580%25D0%25BE_%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B7%25D0%25B0%25D0%25BA%25D0%25B0_%25D0%259D%25D0%25B5%25D1%2587%25D0%25B0%25D1%258F_%2528Cossack_song%2529_-FolkRockVideo.webm.jpg&w=640&q=50)
Ой з-за гори та ще й з-за лиману
українська народна пісня / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
«Ой з-за гори та ще й з-за лиману» або «Про козака Нечая» — українська народна козацька пісня. Належить до історичних пісень. Разом із іншими Козацьким піснями віднесена до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони[1][2][3].
Відомо близько ста записів цієї пісні починаючи із 19 століття[4]. Зокрема, у збірці Михайла Максимовича «Українські народні пісні» (1834 рік)[5], Платон Лукашевич «Малоросійські та червоноруські народні думи і пісні» (1836)[6], Я. Ф. Головацького «Народные песни Галицкой и Угорской Руси»[7].
У пісні «Ой з-за гори, та ще з-за лиману» йдеться про героя визвольної війни брацлавського полковника Данила Нечая. Історичною основою пісні був бій у Красному козацького війська та місцевого населення із військами Речі Посполитої під командуванням гетьмана польного коронного М. Калиновського і брацлавського воєводи С. Лянцкоронського в лютому 1651 року. Польське військо підступно оточило Красне, сторожа біля брами не очікувала нападу, бо вважали, що то повертаються козаки, і драгуни майже безперешкодно увірвались на сонні вулиці. Сам Нечай був впевнений, що ворог далеко і безпечно гуляв, поки вороги обступили місто і почали штурм. Нечай героїчно бився, отримав безліч поранень і мужньо обороняючись поліг.
Михайло Грушевський зазначив, що з літературного погляду пісня цікава тим, що в ній знаходяться «мотиви нашого старого героїчного епосу: гіперболізм богатирського розмаху Нечая, роля його коня, промови до нього звернені — все се зроблене в стилю старої богатирської епіки, очевидно ще живої на Україні в тім часі, так що з неї обіруч черпала нова героїчна поезія на козацькі теми»[8].