Loading AI tools
Степа́н Петро́вич Пінчу́к (3 травня 1930, містечко Степань, нині Сарненського району Рівненської області — 7 лютого 2012, Київ, Україна) — український критик, літературознавець, перекладач, член Національної спілки письменників України, батько скульптора Олега Пінчука.
| Пінчук Степан Петрович | |
|---|---|
| Народився | 3 травня 1930 Степань, Костопільський повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка |
| Помер | 7 лютого 2012 (81 рік) Київ, Україна |
| Діяльність | перекладач |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Народився у сім'ї селянина-батрака. Навчався в школі, де викладання велося польською мовою. Середню освіту здобув уже при радянській владі.
Закінчив філологічний факультет Львівського університету (навчався 1946—1951). Далі закінчив аспірантуру при Інституті суспільних наук АН УРСР та 1954 став кандидатом філологічних наук. 1972 захистив докторську дисертацію «„Слово о полку Ігоревім“ і українська література XIX—XX ст.» й став доктором філологічних наук.
Працював у редакції журналу «Жовтень» (нині «Дзвін») (1954-1955). Був викладачем та доцентом кафедри української літератури Дрогобицького педагогічного університету (1955-1965); завідувачем кафедри української літератури Житомирського державного педагогічного інституту (1965-1975); доцентом кафедри української літератури Ніжинського державного педагогічного інституту (1973-1977), згодом — доцентом кафедри філології Київського театрального інституту (1986-1989).
Як видавець заснував і видав своїм коштом газету «Скарбниця» (1991, №№ 1,2), часопис «Літературно-науковий вісник» (1993, №1).
Від 1965 член Спілки письменників України (нині Національна спілка письменників України).
Від 1977 до останніх днів мешкав у Києві.
Брав участь у створенні Товариства української мови імені Тараса Шевченка та заснування Народного руху України (1989-1990-і роки).
Сприяв виданню в Україні творів Уласа Самчука, Тодося Осьмачки та інших авторів, довгі роки заборонених до друку в радянські часи.
Літературно-критичні статті друкує від 1952.
Автор літературно-критичних книг:
- Василь Козаченко. К.:(1963, 1973).
- Словник літературознавчих термінів Івана Франка, — у співавторстві з Є. Регушевським.(1966)
- Козловський Олександр Костянтинович. Поезії. Передмова, упорядкування С. П. Пінчука. – Київ: Радянський письменник, 1966. – 129 c. –
- Іван Вишенський. Життя і творчість К.: Радянська школа.(1968).
- «Слово о полку Ігоревім» (1968, 1973).
- Чарівне зерно поезії (1986).
Переклав із французької романи Робера Мерля, Франсуа Моріака, Віктора Гюго, новели П'єра Буля, з польської — збірки оповідань Северини Шмаглевської та ін.
- Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 344.
- Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 276.
- Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 214.
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 235.
- Літератори Рівненщини: Довідник / Упорядник Є. Шморгун. — Рівне, 1995. — С. 42.
- Літературна Рівненщина: Довідник / Упорядник Є. Шморгун. — Рівне, 2003. — С. 85.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
