![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/8/84/%25D0%259F%25D1%2580%25D0%25BE%25D1%2586%25D1%258E%25D0%25BA_%25D0%25A1.jpg/640px-%25D0%259F%25D1%2580%25D0%25BE%25D1%2586%25D1%258E%25D0%25BA_%25D0%25A1.jpg&w=640&q=50)
Процюк Степан Васильович
український письменник / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Процюк Степан Васильович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Степа́н Васи́льович Процю́к (нар. 13 серпня 1964(19640813), с. Кути, Бродівського району Львівської області) — сучасний український письменник, прозаїк та есеїст. Автор понад 30-ти книг; лауреат низки літературних нагород, зокрема володар відзнаки «Золотий письменник України». Член Українського ПЕН. Степана Процюка вважають одним із найконтроверсійніших сучасних письменників-інтелектуалів.
Степан Процюк | ||||
---|---|---|---|---|
![]() Степан Процюк на XIV Київській книжковій виставці-ярмарку «Медвін», листопад 2011 | ||||
Народився | 13 серпня 1964(1964-08-13) (59 років) Кути Львівщина | |||
Країна | ![]() ![]() | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1] | |||
Alma mater | Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1992—наш час | |||
Напрямок | поезія (до 1998 р.), проза, есеїстика | |||
Жанр | екзистенційно-психологічна проза | |||
Нагороди | ![]() | |||
Премії | літературна премія «Благовіст», 7-разовий лауреат премії журналу «Кур'єр Кривбасу» | |||
| ||||
![]() | ||||
Почав свою літературну діяльність як поет у ранніх 1990-их років, був співзасновником і членом літгурту «Нова деґенерація». У кінці 1990-их років перейшов до написання прозових творів та есеїстики. У 2002 році вийшов перший роман Процюка «Інфекція», який був номінований на Шевченківську премію і є одним із найвідоміших творів Процюка.
У своїх творах Процюк висвітлює соціальні проблеми, з якими стикається Україна сьогодні («Інфекція») та в минулому («Десятий рядок», «Травам не можна помирати», «Пальці поміж піском»), а також екзистенційні проблеми, як-то індивідуальне і колективне буття («Руйнування ляльки») чи взаємини між батьками і дітьми («Бийся головою до стіни»). Його найновішим романом є «Пальці поміж піском» («Наш Формат», 2020), дії якого розгортаються на тлі радянської України 1950-х.
Також Процюк є автором кількох творів для підлітків; його повість для підлітків «Аргонавти» входить до шкільної програми (рекомендована до прочитання учням сьомого класу). Із 2019 року він веде YouTube-канал «Письменник про письменників» [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]; також він є регулярним колумністом газети «День».
У кінці 2022 року вийшли романи Степана Процюка «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Вони були номіновані на Шевченківську премію 2024 року та увійшли у короткий список номінантів[2].
Літературний критик Богдан Пастух зазначає:
Степан Процюк — це автор, про якого можна говорити у різних планах, можна про нього та про його наречену-літературу, в яку той закоханий до нестями і експериментує з нею від невимовності почуття. Можна говорити про Степана Процюка як про Одіссея, який дратує одних богів, догоджаючи іншим, а можна і як про автора з сильним енергетичним полем, яке створює коловороти внутрішніх сюжетів в його складному, відразливому для філістера письмі. Степан Процюк — автор для мужніх, для тих, хто не боїться зазирати у притемнені куточки підсвідомого, знати справжню етимологію людських вчинків, досліджувати тілесність, гріх і форми покути. Подібні моменти є визначальними у творчості цього письменника, який відважно рухається назустріч невідомому...