Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Андрійович Проханов (* 26 лютого 1938, Тбілісі, Грузинська РСР) — радянський і російський письменник, сценарист, публіцист, журналіст, політичний і громадський діяч, російський православний націоналіст-шовініст[4]. Член секретаріату Спілки письменників Росії. Головний редактор газети «Завтра». Лауреат премії Ленінського комсомолу (1982). Голова російської націоналістичної організації «Ізборський клуб».
Проханов Олександр Андрійович | |
---|---|
Народився | 26 лютого 1938[1][2] (86 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР[1] |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | журналіст, письменник, редактор, громадський діяч, сценарист, публіцист, прозаїк-романіст |
Alma mater | Московський авіаційний інститут (1960) |
Знання мов | російська |
Членство | СП СРСР і Ізборський клуб[3] |
Роки активності | 1967 — тепер. час |
Жанр | нарис і есей |
Нагороди | |
IMDb | ID 0698561 |
Народився 26 лютого 1938 року у Тбілісі. Прадіди Проханова, молокани, рятуючись від релігійних переслідувань, пішли з Тамбовщини й Саратовської губернії у Північну Осетію й на Закавказзя. Його дід Олександр Степанович Проханов був молоканським богословом й доводився рідним братом Іванові Степановичу Проханова, — засновнику й керівнику Всеросійського союзу євангельських християн (1911—1931) й віце-президенту Всесвітнього баптистського альянсу (1911—1928). Дядько О. А. Проханова, вчений-ботанік, залишився у СРСР після еміграції І. С. Проханова, був репресований, але потім звільнений.
Закінчив Московський авіаційний інститут імені С. Орджонікідзе (1960). Працював інженером, лісником у Карелії і Підмосков'ї. У 1960—1970-х роках — співробітник газет «Правда», «Літературна газета». У 1971 році видав свої перші художньо-публіцистичні книги. У 1972 році був прийнятий до Спілки письменників СРСР.
З 1986 року активно виступав з публіцистичними нарисами в російських патріотичних та націоналістичних виданнях: журналах «Молода гвардія», «Наш сучасник», газеті «Літературна Росія». У 1989—1991 роках — головний редактор журналу «Радянська література». З грудня 1990 — головний редактор газети «День».
У серпні 1991 підтримав дії ГКЧП.
У вересні 1993, після указу президента про розпуск Верховної Ради Росії, закликав у газеті «День» скинути «антинародний режим Єльцина».
З листопада 1993 року — головний редактор газети «Завтра».
Під час російсько-української війни підтримував тісні зв'язки з терористами ДНР та ЛНР[5].
В червні 2015 виступив з ініціативою православної канонізації Йосипа Сталіна[6].
В квітні 2017 закликав завдати удару російськими крилатими ракетами по установках залпового вогню та артилерійським підрозділам України на території Донбасу[7][8].
Автор романів:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.