![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Dynamic_alterations_in_the_paternal_epigenetic_landscape_following_fertilization_F1.jpg/640px-Dynamic_alterations_in_the_paternal_epigenetic_landscape_following_fertilization_F1.jpg&w=640&q=50)
Протаміни
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Протаміни — білки хроматину, які замінюють гістони в сперматозоїдах під час сперматогенезу, що дозволяє щільніше запакувати ДНК в ядрі, зробивши голівку сперматозоїда меншою і легшою для руху.[1] Протаміни — невеликі білки, які містять велику кількість амінокислот аргініну та лізину. Заміна гістонів на протаміни, та гаплоїдний набір хромосом, робить ядро сперматозоїда 1/20 об'єму соматичного ядра.[1] Протаміни не замінюють повністю всі гістони, залишаючи 1-15% ДНК намотаною на гістонові білки у складі нуклеосом.[2] Одиниця взаємодії ДНК та протамінів називається нуклеопротаміном, названа на зразок нуклеосом.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Dynamic_alterations_in_the_paternal_epigenetic_landscape_following_fertilization_F1.jpg/640px-Dynamic_alterations_in_the_paternal_epigenetic_landscape_following_fertilization_F1.jpg)
У разі запліднення, вміст голівки сперматозоїда потрапляє до яйцеклітини. Там ДНК від батька — батьківський пронуклеус, — зазнає протамін-гістонову заміну, коли гістони знову стають основними білками хроматину.[3]
Більшість ссавців має лише один білок-протамін, тоді як у мишей та у людей наявні їх два типи: PRM1 та PRM2. Проте співвідношення PRM1/PRM2 може відрізнятися, так у людей воно вище ніж у мишей. Також зміна співвідношення протамінів PRM1/PRM2 у людини може бути причиною безпліддя.[1]