Loading AI tools
незмінна самостійна частина мови З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Прислі́вник (лат. adverbium — «до дієслова», «при дієслові») — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)
Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній)
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (О. Гончар)
Прислівник як окремий клас слів (частина мови) почав формуватися ще в праслов'янський період[1]. У давніх східнослов'янських діалектах утворювався майже від всіх частин мови, мав такі ж значеннєві розряди, як і в сучасності.
У процесі формування прислівників як частини мови відбувалися різні зміни: занепад редукованих, асиміляція, спрощення, лексикалізація колишніх словосполучень[1].
З погляду походження можна виділити такі групи прислівників:
Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно спати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура, утричі більша вага).
Означальні прислівники поділяються на три групи: якісно-означальні, способу або образу дії, кількісно-означальні.
Дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о або -е, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре.
Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад:
Вищий і найвищий ступені якісно-означальних прислівників творяться так само, як і ступені порівняння якісних прикметників.
Вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? (гуртом, уплав, по-нашому, по-материнському).
Виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання: скільки?, наскільки?, якою мірою?, як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).
Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рідше — за метою її виконання.
Обставинні прислівники поділяються на чотири групи: прислівники часу, прислівники місця, прислівники причини, прислівники мети.
Характеризують дію за часовими відношеннями і відповідають на питання: коли?, відколи?, як довго?, доки? (тепер, колись, віддавна, щороку, завжди, учора, понині, одвіку).
Означають місце дії або напрям руху предмета. Відповідають на питання: де?, куди?, звідки? (угорі, вниз, здалеку).
Виражають причину дії і відповідають на питання: чому?, через що?, з якої причини?
Виражають мету дії і відповідають на питання: для чого?, нащо?, з якою метою? (умисне, наперекір, напоказ)
Безособово-предикативні прислівники (їх ще називають словами категорії стану) виражають:
У ролі головного члена безособових речень вони виражають відношення до особи, яка зазначає певного стану, або вказують на загальний фізичний стан природи. Порівняйте: Дівчині весело (холодно, лячно, байдуже); Надворі весело (холодно, сухо).
Можуть входити як до означального, так і до обставинного різновиду прислівників. Серед них відокремлюють:
Передають ставлення мовця до змісту висловлювання (мабуть, можливо, напевно, безперечно, по-перше й т.ін.).
В англійській мові прислівники (англ. adverb, скорочено adv.) поділяються на:
Прислівники можуть характеризувати дієслово або дієслівну фразу, ознаку, інший прислівник, іменник (only the boss; quite a lovely place), займенники та цілі речення[2].
У більшості мов прислівник вважається незмінною частиною мови. Відомі принаймні дві мови, в яких прислівники здатні мати узгоджувальні суфікси: аварська та маорі[3]</ref>.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.