Привілля (Черкаська селищна громада)
село Черкаської селищної громади Краматорського району Донецької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село Черкаської селищної громади Краматорського району Донецької області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Приві́лля — село Черкаської селищної громади Краматорського району Донецької області, України. Населення становить 1458 осіб.
село Привілля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Краматорський район |
Громада | Черкаська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA14120230090030323 |
Основні дані | |
Засноване | 1840 |
Населення | 1458 |
Поштовий індекс | 84160 |
Телефонний код | +380 626 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°51′57″ пн. ш. 37°15′17″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
145 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 84160, Донецька обл., Краматорський район, с. Привілля, вул. Соснова, 14 |
Карта | |
Мапа | |
Село Привілля знаходиться на лівому березі річки Сухий Торець. На протилежному березі розташований Майдан. Через село проходить автодорога Краматорськ — Барвінкове — Лозова та залізниця, станція Торецький.
Молочнотоварна ферма. Комплекс по відгодівлі свиней. Фермерські господарства. Плодово — ягідні плантації. Станція Бантишеве Донецької залізниці Піщаний кар'єр Дружківського рудоуправління. Філія підприємства «Меридіан» — хлібоприймальний пункт, маслоробний, майонезний цехи. Маслоробний цех ФГ «Олена». Значна кількість місцевого населення працює на машинобудівних заводах Краматорська.
Село засноване орієнтовно в 1840 році. Маєток пана Бантиша — досить передового за поглядами землевласника. Його стараннями на піщаних ґрунтах висаджені соснові ліси (існують і понині), розчищене русло річки Сухий Торець (нині заболочене), побудовані школи в навколишніх селах (нині зруйновані, останнє будівля старої школи в селі Майдан, відбудована в 1945 г, розібрана в 2009 р.). Розвитку села сприяло знаходження біля лінії залізниці, проведеної всупереч інженерним розрахункам по болотистій місцевості за наполяганням все того ж Бантиша, ім'ям якого і названа станція — Бантишеве.
З листопада 1917 року — під владою УНР.
З 29 квітня по 14 грудня 1918 року — в складі Української Держави.
Під час колективізації у селі було створено колгосп ім. Свердлова.
Залізнична станція — Бантишеве, на станції зупиняються електропоїзди напрямки Слов'янськ — Лозова. Найближча вузлова станція — Слов'янськ. Мається автобусне сполучення з районним центром Краматорськ.
В селі народився Полоник Василь Петрович (нар. 1930) — український скульптор.