Премія Міс ван дер Рое

Премія Європейського Союзу в галузі сучасної архітектури — нагорода Міс ван дер Рое (англ. The European Union Prize for Contemporary Architecture — Mies van der Rohe Award) — премія, яку присуджують щодвароки коштом Європейського Союзу та Фонду Міса ван дер Рое, Барселона,^[1] для визнання і винагороди якості архітектурних творів у Європі. Названа на честь Людвіга Міса ван де Рое. Церемонія вручення проходить наприкінці травня в Барселоні, в стінах павільйону Німеччини — творіння Міса ван де Рое.

Премія Міс ван дер Рое англ. European Union Prize for Contemporary Architecture – Mies van der Rohe Award
Країна	Бельгія
Тип	архітектурна преміяd і тимчасова виставкаd
На честь:	Людвіг Міс ван дер Рое
Нагородження
Засновано:	1987
Нагороджені:
Черговість
Сайт	miesarch.com

Історія

Премія заснована 1987 року в рівноправному партнерстві між Європейською комісією, Європейським парламентом та Фондом Міса ван дер Рое. Премія відкрита для всіх робіт, завершених у Європі протягом дворічного періоду до видачі призу. Ці роботи представляються незалежними експертами, національними архітектурними об'єднаннями та консультативним комітетом премії, а потім оцінюються журі, яке визначається для кожного видання. П'ять робіт-фіналістів відвідує журі, яке обирає переможця (Prize Winner) і Новітнього архітектора (Emerging Architect Winner).

Починаючи з 2016 року, нова категорія премії для молодих талантів архітектурної премії (Young Talent Architecture Award, YTAA), висвітлює фінальні дипломні проєкти випускників: архітекторів, ландшафтних архітекторів та міських дизайнерів.

На премію 2019 року номінували сім українських робіт — експозицію «Земля вовків та ведмедів» в Черкаському зоопарку, театр на Подолі, будівлю школи Pechersk School International^[2], Дачний готель Глібівка, Rock house, Центр Митрополита Андрея Шептицького, Stage.

Список переможців премії

Рік	Архітектор(и)	Перемоги Будинок		Розташування
1988	Альваро Сіза		Банко Борхес е Ірмао	Віла-ду-Конде
1990	Сер Норман Фостер		Новий Термінал Аеропорту Станстед	Лондон
1992	Естеве Бонелл і Франсеск Риус		Муніципальний Спортивний Стадіон	Бадалона, Барселона
1994	Ніколас Гримшоу		Міжнародний залізничний вокзал Ватерлоо в Лондоні	Лондон
1996	Домінік Перро		Національна бібліотека Франції	Париж
1998	Петер Цумтор		Дім мистецтв Брегенц	Брегенц
2001	Рафаель Монео		Центр Kursaal	Сан-Себастьян
2003	Заха Хадід		Стоянка і зупинка Енайм Північ	Енайм, Страсбург
2005	Рем Колхас		Посольство Нідерландів В Берліні	Берлін
2007	Mansilla+Tuñón Arquitectos		Музей сучасного мистецтва Кастільї та Леону	Леон
2009	Снехетта		Норвезький національний театр опери та балету	Осло
2011	Девід Чіпперфілд		Новий Музей[3]	Берлін
2013	Henning Larsen Architects і студія Олафура Еліассона		Концертний зал Харпа[4]	Рейк'явік
2015	Бароцці Вейга		Філармонія в Щецині[5]	Щецін
2017	NL Architects and XVW architectuur		DeFlat Kleiburg	Амстердам

Список Новітніх Архітекторів

Рік	Архітектор(и)	Будинок		Розташування
2001	Флоріан Наглер		Кауфманн Хольц АГ, Центр дистрибуції	Бобінген
2003	Юрген Майєр Х.		Stadthaus Scharnhauser Park	Остфільдерн
2005	NL Architects		BasketBar	Утрехт
2007	Bevk Perovic arhitekti		Факультет математики, фізики та математики	Любляна
2009	Studio UP		Гімназія 46° 09' С. Ш. / 16° 50' Е	Копрівніца
2011	Bosch.Capdeferro Arquitectures		Collage House	Жирона
2013	Langarita-Navarro Architects		Музична Академія Ред Булл	Мадрид
2015	ARQUITECTURA-G		Casa Luz	Циллерос
2017	MSA and V+		NAVEZ — 5 соціальних об'єктів на північному в'їзді в Брюссель	Брюссель

Див. також

• Список архітектурних премій

Примітки

1. Mies Arch. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 10 листопада 2018.
2. Проект Pechersk School International номінований на архітектурну премію Mies van der Rohe | Хмарочос. Хмарочос (укр.). 8 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
3. Європейська Комісія, 18 Квітня 2011
4. Європейської Комісії, 30 Квітня 2013
5. , 9 травня 2015 року

Посилання

• Сайт YTAA
• Сайт фонду Міса ван дер Рое
• Сайт «Креативна Європа»